Головний мозок

Головни́й мо́зок 

Головни́й мо́зок (лат. cerebrum; також лат. encephalon від дав.-гр. ἐγκέφαλος — «усередині голови») — головний відділ центральної нервової системи (невраксису) всіх хребетних тварин, у яких він міститься в «коробці» — черепі.

Клітинний склад

• Головний мозок хребетних складається з двох основних типів клітин: нервових (нейрони, або нейроцити) та клітин нейроглії.

  Нейрони в різних відділах мозку мають різну форму, тому нейронний склад головного мозку дуже багатий: пірамідні та непірамідні (зернисті, клітини-канделябри, кошикові, веретеноподібні) клітини кори головного мозку; в мозочку містяться клітини Пуркіньє, Лугаро; клітини Гольджі I та II типів, які можна знайти в ядрах. Їх функція — це сприймання, опрацювання та передача сигналів від та до різних частин тіла.

Клітинний склад

Клітини мозку та їх відростки формують сіру та білу речовини. Вони названі так через характерний колір, який притаманний їм під час розтину. Сіра речовина складається з тіл нейронів і представлена корою та ядрами. Біла речовина утворюється з мієлінізованих відростків клітин. Саме мієлін надає їм білого кольору.

Довгастий мозок

Довгастий мозок і своєю будовою подібний до спинного мозку. Так, сіра речовина довгастого мозку оформлена у вигляді ядер, які розміщені між пучками білої речовини. Біла речовина довгастого мозку — це різноманітні висхідні та низхідні шляхи. Ядра діляться на ядра черепних нервів та центри життєво важливих функцій. Вздовж усього довгастого мозку розміщена ретикулярна формація.

Міст

• Міст (лат. pons) наявний тільки у ссавців (хоча зв'язки, схожі на мостові, наявні і у птахів). Складається з покришки та основи. В покришці проходять волокна від кори до мозочка та спинного мозку, розміщені мостові ядра.В ньому також містяться ядра черепних нервів, власні ядра та пневмотаксичний центр (частина дихального центру). Саме до мостових ядер прямують волокна від кори і відходять волокна до контрлатеральної половини мозочка. Прямуючи до мозочка вони перетинають серединну лінію і об'єднують дві протилежні половини в один утвір, виконуючи роль своєрідного «моста»

РЕТИКУЛЯРНА ФОРМАЦІЯ