Іван Котляревський "Наталка Полтавка"

​

Іван Котляревський "Наталка Полтавка"

​Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 року в м. Полтаві у дворянській родині.

​Творча спадщина І.Котляревського - це поема "Енеїда", п'єси "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", послання-ода "Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну"

​Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіхрізновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.

​"Наталка Полтавка"

​Тема: зображення життя й побуту українських селян на початку XIX ст.; вірність у коханні людей з народу.

​Ідея: возвеличення духовної величі людини з народу; засудження покірності долі, владі та затарілим звичаям.

​Мотив: розлука дівчини з коханим-бідняком та одруження з багатієм.

​

​Головні герої

• Наталка ​Полтавка;

• її коханий ​Петро;

• мати ​Горпина Терпилиха;

• ​бурлака Микола;

• ​возний Тетерваковський;

• ​виборний Макогенко.

​Характеристика головних героїв

​Наталка - народний ідеал української жінки.

​Терпилиха - типовий образ селянки-біднячки.

​Петро - представник друдового народу.

​Микола - сирота без роду, без племені, без таланту.

​Тетерваковський - тип дрібного чиновника часів кріпосництва.

​Макогенко - тип заможного українського селянина.

​

​

• Якщо тогочасні політичні опери мали переважно розважальний характер, то п’єса І. Котляревського — серйозний твір про прекрасну душу народу і його щедре серце, світлий розум і гірке безталання.

• Письменник реалістично зобразив життя «простолюду», критично засудив тодішнє суспільство (хабарництво, обдурювання, зверхність багатих над бідними та ін.).

• Автор змалював взаємини між простими людьми, використав невичерпні скарби народної розмовної мови і пісенної творчості.

• ​У п'єсі використано 17 пісень.

​Особливості твору

​

П’єса ділиться на дві дії, кожна з яких поділяється на картини, а ті у свою чергуна яви, пов’язані з входом чи виходом дійових осіб. Усі яви написані у формі діалогів між двома або більше дійовими особами, зрідка трапляються монологи. Дія твору відбувається в одному полтавському селі.

​Композиція

​П'єсі судилося тривале сценічне життя. Ще за часів Котляревського вона мала нечуваний театральний успіх у Полтаві, Харкові, Києві, Москві, Петербурзі, у багатьох інших містах Російської імперії, про що писала тодішня преса. Вона увішла до репертуару більшості театрів.

​22 липня 1819 року на сцені Полтавського театру відбулася прем'єра п'єси Івана Котляревського. За майже 200 років існування вистави її популярність не зменшується, а мати у своєму репертуарі таку постановку – гордість не тільки для вітчизняних, а й для зарубіжних театрів.

​П'єса "Наталка Полтавка" Котляревського відіграла відіграла велику історичну роль у становленні української драмматургії на засадах реалізму і народності. Її успіх зумовлений гуманістичною наснаженістю, вірою у духовне відродження простої людини. Вона була взірцем для Григорія Квітки-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Марка Кропивницького.