мк епід

Особливості епідемічного процесу при антропонозах

by Дарина Мироненко

​Епідемічний процес - процес поширення інфекційних хвороб серед людей. Він здійснюється за наявності 3-х ланок: джерела інфекції, певного механізму передачі і сприйнятливих осіб. Залежить від соціальних і природних умов.

​

Першою ланкою епідемічного процесу є джерело інфекції. За джерелом інфекції захворювання діляться на антропонозні, зооантропонозні, сапронозні. Основну групу інфекційних хвороб становлятьь антропонози (від грец. Antropos. - людина і nosos. - хвороба).

​

​Під джерелом інфекції при антропонозних захворюваннях слід розуміти заражений організм людини, який служить місцем природного перебування і розмноження збудників, в якому йде процес природного накопичення заразного початку і з якого збудник тим чи іншим шляхом може заражати здорових людей. Можливість заразитися від інфікованої людини залежить від багатьох факторів: періоду хвороби, тяжкості перебігу хвороби, типовості перебігу, професії хворого.

​Для інфекційних захворювань характерна циклічність перебігу: інкубаційний період, період розпалу хвороби, період реконвалесценції.

​Чи у всі періоди свого захворювання хворий однаково небезпечний для оточуючих?

​В інкубаційний період пацієнти при більшості хвороб зазвичай не є небезпечними. Однак, з кожним днем інкубаціі кількість збудників в організмі наростає. При вірусному гепатиті (ВГ) А, ВГ В, ВГ С, менінгококовій інфекції хворі в останні дні інкубації заразні. Період розпалу хвороби в епідемічному відношенні є самим неблагоприємним. Хвороба, як правило, супроводжується рядом хворобливих симптомів (кашель, діарея та ін.), які сприяють розсіюванню збудника, до того ж важкий стан хворого вимагає таких форм догляду, які підвищують небезпеку зараження для доглядаючих і взагалі для оточуючих (наприклад перекладання чи перевдягання хворих на дизентерію).

​До того ж, хворі в період розпалу хвороби виділяють в навколишнє середовище багато збудників. Наприклад, хворий на важку форму холери виділяє за добу від 3 до 10 л рідини, а один мл фекалій містить від 107 до 108 вібріонів. Однак, навіть в розпал захворювання при одних хворобах пацієнти найбільш небезпечні в перші дні хвороби, при інших - в більш пізніші терміни. Наприклад, при кашлюку в перші дні хвороби хворий дуже небезпечний, а з появою судомного кашлю, коли ми клінічно правильно ставимо діагноз, заразність хворого з кожним днем падає. Це ж відноситься і до кору - з 4-го дня появи висипу хворий, який не має ускладнень, вже не заразний; до вірусного гепатиту А - з моменту появи жовтяниці заразність швидко знижується, тоді як, при черевному тифі найбільша заразність виражена з другого тижня лихоманки

​Велике епідеміологічне значення має ступінь тяжкості хвороби. При тяжкому перебігу інфекційного процесу джерело виділяє велику кількість мікробів, наприклад, при холері - 107 в 1 мл, але через важкість стану змушений дотримуватися постільного режиму, що створює можливість в деякій мірі ізолювати його від сприйнятливих людей. При легкому перебігу хвороби, незважаючи на виділення малої кількості збудників, наприклад, при тій же холері в 1 мл міститься 102 вібріонів. Джерело інфекції протягом тривалого часу може залишатися не виявленими і в зв'язку зі свободою пересування та спілкування може заражати оточуючих.

​Епідеміологічне значення має типовість перебігу хвороби. Наприклад, хворих з жовтяничними формами ВГ А всіх госпіталізують, а з безжовтяничними, частка яких становить 40%, лікують амбулаторно, при цьому їм ставлять діагноз холеціститу, гастриту і т.д. Потенційна небезпека джерел інфекції реалізуються в конкретной обстановці і залежить не тільки від вираженості і тривалості клінічних проявів хвороби, але і від санітарної культури, поведінки хворого, умов його життя і роботи. Так, упорядковане житло або відсутність каналізації та водопроводу, робота з дітьми, на підприємствах харчової промисловості, скученість людей в закритих приміщеннях і ін. створюють неоднакові можливості для поширення інфекційних хвороб. Особливо небезпечні бактеріоносії, що працюють на харчових підприємствах, дитячих установах (тобто декретовані особи).

Multiple Choice

При антропонозах джерелом інфекції є тільки

• тварина

• людина

• рослини

• штучне введення

Multiple Choice

Епідемічний процес включає в себе 3 ланки:

• джерело інфекції, механізм переїдання і сприятливий організм

• сприятливий організм, механізми забирання і відтворення

• джерело інфекції, механізм передання і сприятливий організм

Multiple Choice

При антропонозі джерелом інфекції завжди є

• тварина

• людина

• рослина

​Збудники антропонозів:

1. Облігатні патогенні паразити людини (віруси гепатитів, шигели)

2. Облігатні умовно патогенні паразити людини (протей, клебсієла, ентерококи)

​​Ентерококи - овальні бактерії, вони розташовуються парами або короткими ланцюжками. Ентерококи не утворюють капсул; деякі види обмежено рухливі (мають невеликі джгутики). Бактерії розщеплюють вуглеводи з утворенням кислоти без газу; каталаза негативні, мешканці кишечника різних хребетних.

​Спричинюють багато клінічно значущих захворювань, таких як: інфекція сечових шляхів, ендокардит, дивертикуліт, менінгіт і сепсис. Чутливі штами можуть бути придушені ампіциліном і ванкоміцином.

​Клебсієли - прямі палички, що розташовуються поодиноко, парами або короткими ланцюжками. Утворюють капсули. Нерухливі. Факультативні анаероби. Зростають на простих живильних середовищах. Мають виражену біохімічну активність. Представники роду зустрічаються у фекаліях людини, на шкірі та слизових дихальних шляхів, у ґрунті, воді, фруктах та овочах. Завдяки капсулі стійкі у навколишньому середовищі.

​Викликає пневмонію.

​Протей.

​Представник нормальної, умовно-патогенної мікрофлори кишечника людини.

​Відноситься до числа умовно-патогенних бактерій і може бути причиною токсикоінфекцій, диспепсій і різних гнійних захворювань

​Збудник ВГА — РНК-вмісний вірус, який належить до роду Hepatovirus сімейства Picornaviridae. У більшості хворих на ВГА не вдається ідентифікувати фактори ризику розвитку інфекції.

Fill in the Blanks

Fill in the Blanks

Fill in the Blanks

Fill in the Blanks

​Епідеміологічні дослідження в клінічній медицині: досягнення та перспективи Матеріали міжнародної науковопрактичної конференції

​З 1996 року в епідемічний процес залучаються донори крові. Найбільша кількість інфікованих донорів була встановлена у 2003 році, коли ВІЛ-інфекція була встановлена у 79 донорів крові, а рівень захворюваності становив 0,1 %. В останні роки (2007-2013 рр.) рівень захворюваності залишається постійним (0,04-0,08 %).

​Янко Н.В., Бойко О.П., Новачевська В.В., Крайванович Н.С. Сучасні особливості епідемічного процесу.

​Колеснікова І.П., Андрейчин А.М., Нікіфорова Т.О., Павлина К.В., Семенюк О.М., Соколовська О.О., Дикий Б.М.

​