Іван Нечуй-Левицький

Іван Семенович Нечуй-Левицький

Письменник, етнограф, педагог

Добрий день, пане Іване, яке Ваше справжнє ім'я та як виник Ваш псевдонім?

Добрий день! Моє справжнє ім'я - Іван Левицький. А історія виникнення псевдоніму досить проста: я додав до справжнього ім'я частинку "нечуй", щоб мій батько не чув про сина-письменника.

Перепрошуємо, у Вас були погані стосунки з батьком?

Мій батько був парафіяльним священиком, освіченим та вимогливим. Заснував українську школу для дітей місцевих селян, яку утримував власним коштом. Проповіді виголошував українською. Я можу сказати про те, що він дав мені багато, оскільки завжди турбувався про мою освіту: після того, як його школу зачинив поміщик, я продовжив навчання у духовному училищі в Богуславі, де вчителював мій дядько. Але батько хотів, щоб я продовжив його справу і став священиком, проте у мене були свої погляди на життя.

Чи правда, що Ви знаєте кілька мов?

Так. Я був не дуже задоволений рівнем знань у духовному училищі, тому самотужки вивчав французьку й німецьку мови, читав твори української та російської класики, європейських письменників: Данте, Сервантеса, Лесажа та ін., цікавився творами прогресивних філософів того часу.

Ми знаємо, що за якийсь час Ви почали викладати. Зокрема нам відомо, що Ви викладали не тільки українську, а й російську мову

Так. В 1865 році я закінчив академію із званням магістра, але відмовився від духовної кар'єри й викладав російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії.

Згодом я працював викладачем у Королівстві Польському, жіночих гімназіях Каліша та Седлеця. У той час, після придушення Січневого повстання 1863 року, там повсюдно розгорнулася русифікація, особливо в закладах освіти. Таким чином, я як викладач російської мови та літератури, мимоволі став русифікатором краю. Тому і попросився на інше місце служби. Спершу мені відмовляли, та я через скандал — єдиний у своїй службовій кар'єрі — все-таки наполіг і переїхав до Кишинева.

Саме в цей час Ви і почали писати?

Саме так! Моє захоплення письменницькою діяльністю розпочалося саме у 1860-х роках. Мої твори почали поширюватися, ставати відомим і у 1885 році я зміг повернутися до Києва і повністю присвятити себе мистецтву.

Чи великий дохід принесло Вам мистецтво?

На жаль, ні. Мені довелося жити у злиднях, через що я опинився поза межами політичного процесу 1917 року, хоча за півстоліття моєї творчої діяльності я написав понад п'ятдесят високохудожніх романів, повістей, оповідань, п'єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей.

Open Ended

Яке справжнє ім'я письменника?

Open Ended

Ким був батько Івана Левицького?

Open Ended

Ким спочатку працював Іван Левицький?

Open Ended

Скільки творів написав цей письменник?

Open Ended

Чи отримав він достойну винагороду за свою працю?