Періодична система. Походження елементів

Від латинського “гідрогеніумом” – той, що народжує воду. Інша його назва – Водень – більш поширена.

Гідроген (Н)

Гелій (Не)

​Від грецького “геліос” – сонце. Цікаво, що назва Гелію відображає історію його відкриття. Спочатку Лок’єр використовував у назві закінчення «ium», оскільки відносив цей елемент до металів.

Літій (Li)

Від грецького “літос” – камінь. Цю назву запропонував хімік і мінеролог, Йенс Якоб Берцеліус, який і виявив хімічний елемент у камені. 

Берилій (Ве)

Назва цього елементу походить від назви мінералу берилу. А назва мінералів берилу, в свою чергу, походить від слова на санскриті «वैडूर्य» (vaidurya), яке також є похідним від назви сучасного міста Белур (Південна Індія), де розташовуються родовища берилу.

Бор (В)

Від латинського “боракс” – бура. Його відкрили два різних вчених незалежно один від одного у 1808 році із борної кислоти, яка, в свою чергу, походить від бури – солей білого кольору, що розчиняються у воді. 

Карбон (С)

Походить від латинського “карбо” – вугілля. Цікаво, що в українській мові карбон називається “вуглець”, який також є похідним від слова “вугілля”. 

Нітроген (N)

Від латинського “nitrogenium” – селітра та народжую, виробляю. Спочатку цей елемент отримав назву Азот. Від грецького “азое” – неживий. Але після тривалих досліджень (які показали, що азот – це лише одна проста речовина Нітрогену) йому була присвоєна більш вдала назва Нітроген. 

Оксиген (О)

Від латинського “оксигеніум” – породжує кислоту. У 2019 році була запропоновано називати його Киснем – за його найпоширенішою простою речовиною. Проте часто можна зустріти і назву Оксиген.

Фтор (F) 

Від грецького “фторос” – руйнування. Така назва цього хімічного елемента використовується лише в східнослов’янських, грецькій та запозичених із російської мовах. У більшості країн використовується назва Флуор – від латинського “fluere” – текти.

Неон (Ne)

Від грецького “неос” – новий. За легендою, 12-річний науковець, який відкрив цей елемент, побачивши яскраво-червоне випромінювання в трубці для дослідів, від радості закричав: “Новий! Новий!”

Натрій (Na)

Від арабського “натр” – сода. Його відкрив та назвав у 1807 році Гемфрі Деві – англійський хімік. 

Магній (Mg)

Від міста Магнесія на Егейському морі. Саме тут були виявлені великі поклади мінералів магнезиту з високим вмістом магнію. 

Алюміній (AI)

Від латинського “алюмен” – галун. Галун – це подвійний сульфат калію-алюмінію, який використовували для протравлення при фарбуванні тканин.

Силіцій (Si)

Від латинського “silicium” – камінь. Існує ще одна назва силіцію – кремній – від старослов’янського слова “кремінь” – твердий камінь. 

Фосфор (Р)

Від грецького “фос феро” – світло носити. Його перша назва – холодний вогонь.

Сульфур (S)

Від санскриту “сира” – жовтий. Сульфур відомий багатьом під іншою своєю назвою – сірка.

Хлор (CI)

Від грецького “хлорос” – зеленуватий, зелений. Саме так його назвав англійський вчений Г. Деві ще у 1810 році.

Аргон (Ar)

Від грецького “аргос” – нероба. Такою назвою вчені підкреслили основну властивість хімічного елемента – його неактивність. 

Калій (K)

Від арабського “калі” – поташ. Від 1807 до 1809 року калій називали потассієм. 

Кальцій (Ca)

Від латинського “калькс” – вапно. Стара українська назва Кальцію так і звучить – вапень. 

Матеріал був взятий з сайту https://www.red-letter.com.ua/nauka-tekhnolohii/tsikavi-istorychni-fakty-z-vidkryttia-i-pokhodzhennia-nazv-khimichnykh-elementiv/(N)