ОРЕ_тема 1

Тема 1

Економіка як наука

​1.Поняття економіки та предмет економічної науки.

2.Потреби як рушійний мотив виробничої діяльності.

3.Структура суспільного виробництва.

4.Фактори суспільного виробництва (виробничі ресурси) і їх обмеженість.

5.Головні проблеми організації виробництва. Крива виробничих можливостей.

6.Результати суспільного виробництва.

1. Поняття економіки та предмет економічної науки

мистецтво ведення домашнього господарства

Економіка

давньогрецькі мислителі

«номос» –вчення,
закон

«ойкос» - дім, господарство

Багатозначність поняття

«економіка»

система суспільних відносин,
зв’язаних із виробництвом і

всією господарською

діяльністю людей

господарство окремого
району, країни, групи
країн чи всього світу

наукова дисципліна, яка вивчає

якусь сферу господарського

життя суспільства

Економіка – будь-яка діяльність людей,
зв’язана із забезпеченням матеріальних

умов життя

Великі дані як актив

Модель цифрової економіки

Масова

кастомізація

Уберізація

Спільне споживання

Фінтех

Цифрові технології

Культурні умови

Якість людського

капіталу

Штучний інтелект

Природний

інтелект

Цифрова економіка (англ. Digital economy) – економіка, що

базується на цифрових комп'ютерних технологіях.

При

цьому

економіка

і

соціальна

сфера

цифрового

суспільства

носять

яскраво

виражений

мережевий

характер,

а

сама

мережа виступає в якості нового середовища
існування людини.

Відсутність підключення до
Мережі в умовах цифрової
економіки

Для Компанії - втрата ринку

Для Людини – втрата
можливості побудови

успішної кар’єри в цифровому

суспільстві

Але Цифрова економіка - це не про
мережі і технології, а, перш за все,

про саму економіку, і про ...

життя і роботу в нових

умовах

Економіка як самостійна наука (систематизоване знання про суть економічної діяльності) виникла в період становлення капіталізму (17-18 ст.) під назвою політична економія («політокос» – державний, суспільний)

Антуан Монкретьєн

«Трактат

політичної

економії» – 1615 р.

Політекономія – наука про

ведення суспільного

господарства (мистецтво
державного управління

економікою)

представник школи меркантилізму

Фізіократи

Ф. Кене

Англійська класична політекономія

А.Сміт

У.Петті

Д.Рікардо

Карл Маркс

Фрідріх Енгельс

Марксистська політична економія

Карл Менгер

Маржиналізм

Ейген фон Бем-

Баверк

Фрідріх фон

Візер

Марі Еспрі

Леон Вальрас

Вільям Стенлі

Джевонс

Альфред
Маршалл

Неокласична школа

Джон Бейтс

Кларк

Уеслі Клер
Мітчелл

Джон Роджерс

Коммонс

Джон Мейнард

Кейнс

Кейнсіанство

Інституціоналізм

Джон Кеннет

Гелбрейт

Джон Аткінсон

Гобсон

Еволюція назви економічної науки

Економія

Політична
економія

Економікс

Економічна

теорія

Економічна теорія

Політекономія

(основи

економічної теорії)

Економікс

Мікро

економіка

Макро

економіка

А.В.Анікін «Юність науки»

    «Коли первісна людина вперше зробила кам’яну сокиру і спис, це ще не була економіка. Це була, так сказати, тільки техніка. Але, маючи декілька сокир і списів, група мисливців убила оленя. М’ясо цього оленя було поділено між ними, цілком ймовірно, порівну: якби одні одержували більше, ніж інші, то останні просто не могли б вижити. Поступово життя общини ускладнювалося. Можливо у ній з’явився майстер, що виготовляв для мисливців гарну зброю, але сам не ходив на полювання. Добуті м’ясо і риба розподілялись між мисливцями і рибалками, виділялася частка «зброяру» і т. д. На якійсь стадії розвитку з’явився обмін продуктами праці між общинами й усередині общини. Це була, хоча і примітивна, нерозвинена, але вже економіка».

Економіка

наука про економічну (господарську) діяльність людей, тобто виробництво, розподіл, обмін і споживання життєвих благ

Економіка виникає не просто з виробництва, а із суспільного виробництва, з приводу якого люди вступають у спілкування

Місце економіки в системі
суспільного виробництва

Суспільне виробництво

технічний аспект

суспільний аспект

людина – природа

людина – людина

продуктивні сили

економічні відносини

Економічні відносини

Соціально-економічні відносини

Організаційно-економічні відносини

показують, в чиїх інтересах
здійснюється економічна

діяльність суспільства

стосуються

організації виробництва

відносини з приводу

форм власності,
розподілу доходів

відносини трудової діяльності,
поділу, спеціалізації і кооперації

праці, обміну засобами

виробництва і т.д.

Соціально-економічні

відносини

•хто володіє економічною владою, тобто привласнює засоби виробництва;

•як, за яких суспільних умов і скільки трудівник працює на себе, і на інших членів суспільства;

•кому дістаються продукти праці трудівника, тобто, хто привласнює результати виробництва;

•досліджувала марксистська політекономія

Організаційно-економічні

відносини

•як розділити і об’єднати людей;

•яким способом вести господарську діяльність (товарне чи натуральне господарство);

•хто і як буде управляти (стихійно-ринкове чи державно-планове управління);

•досліджував «економікс»  

Організаційно-економічні

відносини

фактично це той господарський механізм, з допомогою якого здійснюється організація і управління господарством (сукупність форм і методів господарювання): ринкова організація економіки, підприємницька діяльність, маркетинг, менеджмент, фінанси, кредит, грошовий обіг, ціни, інфляція, біржі тощо

Суб’єкти економічних відносин

а) за характером руху виробничих ресурсів,
товарів, доходів:
-домогосподарства,
-підприємства,
-держава;

Суб’єкти економічних відносин

б) за формуванням доходів:
-підприємці – фізичні і юридичні особи,
-наймані працівники,
-власники землі, позичкового капіталу,
цінних паперів,
-торговці,
-дилери,
-менеджери і ін.

Суб’єкти економічних відносин

в) з точки зору виробництва і
споживання:
-виробники,
-споживачі;
г) з точки зору купівлі-продажу:
-продавці,
-покупці.

Рівні господарювання, на яких

виникають економічні відносини

мікроекономіка

мезоекономіка

макроекономіка

мегаекономіка

рівень фірми, підприємства,

окремої людини

галузь,

оборонно-промисловий,

агропромисловий комплекси

національна економіка

в цілому

світова економіка

Об’єкти економічних відносин

економічні явища і процеси,

тобто те господарське
середовище, в якому

здійснюється економічна

діяльність

ресурси

Об’єкти економічних відносин

результати
виробництва

Предмет економіки як науки

економічні відносини щодо

вибору і ефективного

використання обмежених ресурсів
у виробництві, розподілі, обміні і

споживанні благ з метою

найбільш повного задоволення
потреб індивідів і суспільства

Функції економіки

Економічні

категорії

узагальнюючі
поняття, які

характеризують

суттєві боки
економічних

явищ і процесів
(економічних

відносин)

Економічні

закони

стійкі, істотні, внутрішньо необхідні, причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів

Методи пізнання економічних явищ і

процесів

Загальний

метод –

діалектичний

явища і
процеси

досліджуються

у зв’язку,

залежності,

розвитку

Метод
наукової
абстракції

відхилення від поверхневих, несуттєвих, другорядних сторін явища з метою розкриття глибинних, суттєвих, сталих і загальних зв’язків, проникнення в суть явища

Системний

передбачає

розгляд
кожного

економічного

явища як
системи

Загальнонаукові методи пізнання

аналіз

синтез

позитивний аналіз

нормативний

аналіз

якісний
аналіз

кількісний

аналіз

індукція

дедукція

історичний

логічний

Спеціальні методи пізнання

графічний (статистичний)

моделювання

економічний
експеримент

порівняльний

аналіз

математичний

прогностичний

гіпотетичний

2.Потреби як рушійний мотив

виробничої діяльності

Потреба

необхідність у чомусь,

бажання володіти певними

речами, відчуття нестачі,

якщо бажання залишається

незадоволеним

Класифікація потреб

За характером виникнення

базові

породжені
розвитком
цивілізації

За черговістю задоволення

першочергові

непершочергові

За ступенем важливості

для життєдіяльності людини

первинні

вторинні

За рівнем детермінованості

еластичні

нееластичні
(жорсткі)

За можливостями

задоволення

насичені

ненасичені

За об’єктами

(засобами задоволення)

матеріальні

нематеріальні

духовні

соціальні

За суб’єктами

(способами задоволення)

індивідуальні

колективні

суспільні

домо-господарств

підприємств

держави

За роллю у

відтворювальному процесі

виробничі
(проміжні)

невиробничі

(кінцеві)

За ступенем реалізації

абсолютні

дійсні

платоспроможні

фактичні

За сферами

відпочинку

Економічні –

потреби, для задоволення

яких необхідне виробництво, розподіл,

обмін і споживання благ

спілкування

праці

Інші критерії

розумні

нерозумні

корисні

шкідливі

законні

За ознакою часу

поточні

перспективні

незаконні

Піраміда потреб

Абрахам
Маслоу

Потреби

самореалізації

Потреби у

суспільному визнанні

Соціальні потреби

Потреби в
безпеці та
захищеності

Фізіологічні

потреби

за ступенем значущості

Фактори, що впливають на потреби

•рівень розвитку суспільства і життя населення,
•історична епоха,
•кліматичні умови,
•вік, стать, стан здоров’я,
•національні звичаї і традиції, релігія,
•рівень освіти і виховання,
•смаки, вподобання, мода, реклама,
•соціальний статус споживачів

Потреби людини

безмежні

у своєму розвитку
і мають тенденцію

до зростання

«Ніколи немає нестачі в потребах. Ті, хто їдять лише хліб і п’ють лише воду, бажали б їсти пшеничний хліб і пити вино; ті, хто не можуть їсти м’ясо, воліли б їсти його. Ті, хто має лише благеньку одежину, хотіли б мали добрий одяг, тощо» (Ф.Кене).

3. Структура

суспільного
виробництва

Виробництво

процес створення матеріальних і

нематеріальних благ для

задоволення потреб

Структура виробництва

За сферами економічної діяльності

матеріальне

нематеріальне

основне

виробництво

виробнича

інфраструктура

соціальна

інфраструктура

державний апарат

партапарат

апарат управління
громадських рухів

армія

поліція

Невиробнича сфера

Структура виробництва

За характером зв’язку

між сферами виробництва

первинне
(безпосереднє
привласнення

ресурсів
природи)

вторинне

(подальша обробка

продуктів
первинного
виробництва)

третинне
(виробництво

послуг)

офіційна
економіка

частина

народногосподарського

комплексу країни,

яка функціонує
за існуючими

в державі законами

сукупність

неврахованих,

нерегламентованих і

протиправних

видів господарської

діяльності

Структура виробництва

тіньова економіка

Тіньова економіка

неофіційна

(сіра)

фіктивна

(білокомірцева)

підпільна

(чорна)

охоплює
легальні

види діяльності,
доходи від якої
приховуються

від

оподаткування

охоплює діяльність
керівного складу

підприємств і державних

чиновників, пов’язану

з крадіжками,
приписками,
махінаціями

заборонена

законом

4. Фактори суспільного
виробництва (виробничі
ресурси) і їх обмеженість

Ресурси –

все те, що необхідно

для створення
товарів і послуг

Види ресурсів

природні
ресурси

капітальні
ресурси

інформація

підприємницькі

здібності

трудові
ресурси

Фактори виробництва

ресурси, реально

залучені до

виробничого процесу

Класифікація факторів виробництва

К.Маркс

економісти

особистий

(робоча

сила)

речовий
(засоби
вироб-
ництва)

земля

капітал

підпри-ємни-цькі здібно-сті

праця

Західні

матеріально-

речові

Фактори виробництва

земля

капітал

праця

підприєм-

ницькі

здібності

особисті

Робоча сила

•здатність до праці;

•сукупність фізичних і розумових здібностей, що використовуються в процесі створення життєвих благ

Праця

•свідома, цілеспрямована діяльність людини, направлена на створення життєвих благ;

•свідоме використання фізичних та розумових здібностей людини та її трудових навичок

Капітал (інвестиційні ресурси)

це засоби виробництва, що

виготовлені людиною і

призначені для подальшого

використання в процесі

виробництва

Земля (природні ресурси)

«дарові» блага природи
(засоби виробництва, дані

природою, які застосовуються

в процесі виробництва)

Засоби виробництва

засоби праці

предмети праці

пристрої,

за допомогою
яких людина
впливає на

предмети праці

об’єкти,
на які

спрямована
праця людини

Одна і та ж річ може бути як предметом, так і засобом

праці

Засоби праці

• знаряддя праці (машини, верстати, автомати),
• безмашинна техніка (електричне розрядження,
хімічні і електричні процеси),
• судинна система виробництва (трубопроводи,
цистерни),
• матеріальні умови процесу праці (виробничі
споруди, шляхи, канали, засоби транспорту і
зв’язку)

Предмети праці

•предмети, дані природою (риба, дерева в
первісному лісі, руда, вугілля),
• сировина (створені людьми предмети праці),
• вторинні ресурси,
• штучні матеріали, яких немає в природі
(штучні тканини, полімерні, керамічні
матеріали)

Підприємницькі здібності

особливий фактор, суть якого

полягає в здатності
поєднати і найбільш

ефективно використати всі

інші фактори в процесі

виробництва

Обмеженість ресурсів

а) кількість ресурсів фіксована і має межі (земля, орні землі, корисні копалини, устаткування і робоча сила обмежені певною величиною);  

б) використання економічних ресурсів в якійсь одній сфері виключає можливість їх одночасного використання в інших сферах

абсолютна
обмеженість

відносна

обмеженість

Види обмеженості ресурсів

ресурси
обмежені

самою

природою

ресурси
обмежені
відносно
масштабів
зростання

потреб

зумовлена

рівнем потреб

та суб’єктивними

оцінками
споживачів

ступеня корисності

товарів і послуг

Продуктивні сили

показують, наскільки люди пізнали і

оволоділи силами природи,

з допомогою чого і як вони виробляють

життєві блага

засоби

виробництва,
робоча сила

наука,

інформація,
екологічний

фактор

Основні
елементи

Глобальні стадії технологічного

розвитку людства

США

аграрна

індустріальна

Інформаційна /

діджитал /
цифрова

Період

до 1800

1800 -1957

1957-...

Основні
робітники

фермери

промислові
робітники

інформаційні

робітники

Взаємодія

людина -

земля

людина-
машини

людина-людина
(об‘єкт-об‘єкт)

Засоби
виробництва

ручні

машини і
механізми

ІКТ/

цифрові

Індустрія 1.0:

механізація, заміна

мускульної сили
енергією пару

Індустрія 2.0:

Електрифікація,
впровадження
конвеєрного
виробництва

Індустрія 3.0:
Автоматизація:
впровадження
роботизованих
систем з ЧПУ

Індустрія 4.0:

«розумне

виробництво»

1784 р.

1870 р.

1969 р.

сьогодні

Дані – це нафта
21 століття!

великі дані, нескінченні
обчислювальні ресурси і

потужності, квантові

обчислення

Соціальні мережі,
соціальні медіа і
мережевий доступ

до знань

Суперзв’язаність і

Мережева взаємодія

економічних

суб'єктів

Нано і біо

технології, інд.

геномоделювання

Інтернет речей і автономний
транспорт

Нові матеріали, 3D і біодрук

Штучний
Інтелект,

Робототехніка

Рушійні сили Четвертої промислової

революції (ПР 4.0)

Мобільні
технології,
Об'єднані
комунікації

.

Кібербезпека

Доповнена реальність

Моделювання

Хмарні обчислення

Автономні роботи

Великі масиви даних

Інтеграція

«Інтернет речей»

Адаптивні
технології

Індустрія 4.0

Найбільш просунуті галузі BigData

Маркетинг

• Сегментація

ринку

• Моделювання

придбання

і відтоку
клієнтів

• Рекомендацій-

ні системи
• Аналіз
соц.медіа

Фінанси

• Детектування

аномальної
поведінки
• Аналіз
кредитних

ризиків

• Страхове
моделювання

Медицина

•Генетичний

аналіз
•Аналіз
клінічних

випробувань
•Експертні

системи

Необхідний реінжиніринг бізнес-процесів і моделей, а
також реструктуризація економіки і соціальної сфери в
цілому. Це, в свою чергу, вимагає нових компетенцій,
навичок і професій.

Цифрові Технології самі по собі не вирішують

проблеми економіки і соціальної сфери.

Але. Незважаючи на повсюдну цифровізацію і розвиток систем штучного інтелекту, потенціал цифрового суспільства і його (цифрової) економіки пов’язаний перш за все з людиною-цифровим громадянином, яка поряд з (цифровими) домашніми господарствами, бізнесом і державою виступає в якості основного господарюючого суб’єкта цифрової економіки, а також з інноваціями, які є результатом процесу генерації, розповсюдження та споживання знань, основним носієм, генератором і споживачем яких залишається знову ж таки 

Людина !

Актуальні тренди сучасної економіки

•розвиток ІТ-технологій;
•крос-функціональність;
•мобільність в отриманні знань;
•навчання протягом життя;
•зростання кількості фрілансерів;
•зростання ролі креативності та soft skills;
•глобалізація;
•діджиталізація

5. Головні проблеми

організації виробництва.

Крива виробничих

можливостей

Головна суперечність економічної

діяльності

потреби

безмежні, невгамовні,
безперервно зростають
кількісно та розвиваються

якісно

ресурси

кількісно та

якісно обмежені,

вичерпні,
рідкісні

суперечність

вибір

Лежить в основі економічного розвитку, визначає мету

економічної діяльності, породжує проблему вибору

відмова від

використання одних

товарів на користь інших

Головні економічні проблеми

(проблеми альтернативного вибору)

Що

виробляти?

проблема

виробничого

вибору

Як

виробляти?

проблема

технологічного

вибору

Для кого

виробляти?

проблема

розподільчого

вибору

Виробничі можливості

Припущення:

•економіка функціонує в умовах повної зайнятості (використання у виробництві всіх придатних для цього ресурсів) і досягає повного обсягу виробництва (ресурси суспільства використовуються в такій комбінації, що дозволяє досягти найкращого результату);

•незмінність ресурсів (за кількістю і якістю);

•незмінність технології;

•виготовляються лише два види продукції;

•ситуація розглядається на певний момент або протягом короткого періоду (на тривалий період ці припущення були б нереалістичними).

Альтернативні можливості їх

виробництва

Можливості

Предмети
споживання

(тис.од.)

Засоби

виробництва

(тис.од.)

А

0

20

В

1

18

С

2

14

Д

3

8

Е

4

0

Крива виробничих можливостей

Засоби

виробництва

Предмети
споживання

20

1

2

3

4

18

14

8

0

В

С

Д

А

Е

К

M

Межа виробничих

можливостей





Крива виробничих можливостей

(КВМ)

•показує альтернативну комбінацію (максимально можливий обсяг) виробництва двох продуктів при повному і ефективному використанні наявних ресурсів.

•КВМ – опукла, що зв’язано з законом зростання витрат

Альтернативна вартість

•вартість товарів і послуг, від яких змушені відмовитися в процесі вибору;

•вартість втрачених можливостей;

•АВзв =1/2пс ;

•АВпс =2:1=2зв  при переході від варіанту А до варіанту В

6. Результати
суспільного виробництва

Продукт –

результат виробництва,
що задовольняє потреби

блага –

будь-який об’єкт
споживання, що

може задовольняти

потреби

послуги –

діяльність, що
задовольняє

потреби

Блага

економічні блага –

засоби, що

виробляються

працею

(обмежені) (платні)

неекономічні блага –

блага,

які надаються природою
без прикладання праці

(не продукт)

(необмежені, вільні)

(безкоштовні)

За рівнем доступності (за вартістю)

Економічні блага

за речовим змістом

матеріальні

нематеріальні

за способом споживання

приватні

суспільні

за характером реакції на зміну доходу

вищі (якісні)

нижчі (неякісні)

Економічні блага

за ступенем довговічності

тривалі

недовговічні

за призначенням

виробничі

особисті

за часом використання

сучасні

майбутні

Економічні блага

за співвідношенням між різними

товарами

взаємозамінні
(субститути)

взаємодоповнюючі

(комплементи)

за нагальністю (роллю у споживанні)

першої

необхідності

розкоші

Особливості послуг

•процес виробництва послуг збігається з процесом споживання;

•не можливо транспортувати, зберігати, накопичувати;

•не має матеріально-речової форми, суть – в корисному ефекті певної трудової діяльності

Властивості продукту

задоволення

потреб

(корисність,

споживна
вартість)

втілення
затрат

суспільної праці –

живої і

уречевленої

Форми продукту

натурально-речова –
сукупність механічних,

хімічних, фізичних
і інших корисних

властивостей, що роблять

продукт здатним

задовольняти потреби,

тобто бути

споживною вартістю

суспільна –

показує, у що обходиться

суспільству отримання

споживної вартості,
ціною яких затрат

праці задовольняються

та чи інша потреба

Сукупний суспільний

продукт (ССП)

сукупність матеріальних і

нематеріальних благ і послуг,
створених за певний період
часу в усіх ланках суспільного

виробництва

ВНП

складається із кінцевого

продукту і вартості

виготовлених нематеріальних

благ і наданих послуг

вітчизняних підприємств

незалежно від їх

місцезнаходження (у даній

країні і за кордоном)

ВВП

складається із кінцевого продукту і

вартості виготовлених

нематеріальних благ і наданих
послуг, вироблених на території

певної країни, незалежно від

національної належності

підприємств (продукція вітчизняних
і іноземних підприємств, що діють

на території даної країни)

Економічна ефективність

•це така ситуація, в якій при даних виробничих ресурсах і технології неможливо виготовити більшу кількість одного товару, не жертвуючи при цьому можливістю виготовити деяку кількість іншого товару.

•відображає результативність суспільного виробництва через зіставлення результатів і затрат (свідчить не тільки про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається приріст):        

Р

Ееф =

З

Показники

економічної ефективності

продуктивність праці

ПП = Q/L

трудомісткість

ТМ = L/Q

фондовіддача

ФВ=Q/F

матеріаловіддача

МВ=Q / М

фондомісткість

ФМ=F/Q

матеріаломісткість

ММ= М/Q

Методи розрахунку
продуктивності праці

•IПП =IQ/IL (у натуральних величинах);
•IQ=Q2/Q1;
•IL=L2/L1;
•IПП =IQР/(IL × IР) (у вартісному вираженні);
•IПП за 2 роки= IПП1 × IПП2

Соціальна ефективність

•виражає ступінь відповідності результатів господарської діяльності соціальним цілям суспільства, інтересам окремої людини;

•показує, наскільки розвиток виробництва відповідає вирішенню своєї головної, кінцевої мети – служити споживачу, задовольняти особисті потреби кожної людини

Показники соціальної ефективності

•розміри ВВП в розрахунку на душу населення;

•розміри національного доходу (НД) в розрахунку на душу населення;

•частка фонду споживання в національному доході;

•зайнятість;

•тривалість робочого дня;

•зміст і умови праці;

•масштаби вільного часу;

•безпека життя;

•стан довкілля