ПАВУКОПОДІБНІ

Клас ПАВУКОПОДІБНІ

Павукоподібні (лат. Arachnida), вони ж арахніди — тип первинноротих тварин (лат. Arthropoda) класу членистоногих з підтипу хеліцерових (лат. Chelicerata). Одні з найдавніших наземних тварин, відомі з силурійського періоду. Який почався 443,8 ± 1,5 млн років тому, скінчився 419,2 ± 3,2 млн років тому. Тривав близько 25 млн років. Найкоротший період палеозою.

Класифіковано 106 тис. видів павукоподібних і 18 тис. викопних видів. Найчисленніший вид — це кліщі, науці їх відомо понад 55 тис. видів, павуки — понад 44 тис. видів. Наука називається арахнологія. Назва походить з давньогрецької міфології, в якій є сюжет про Арахне — про майстерну ткаля, яку богиня Афіна перетворила на павука. Боязнь павуків називається арахнофобією.

Розмір павукоподібних варіюється від 100 мікронів (для кліщів) до 20 см (для скорпіонів і джгутоногих). Найбільший представник класу — павук-птахоїд, розмах його ніг може досягати 30 см — це діаметр великий обідньої тарілки.

Тіло павукоподібних складається з двох відділів:

1. Головогруди (просома), яка складається з 6 сегментів. Сегменти просоми з'єднуються одне з одним, утворюючи карапакс. У деяких павукоподібних спинні стінки (тергіти) зливаються між собою (павуки або кліщі).

2. Черевце (опистосома) — вона складається з 13 сегментів. Перші сім можуть нести видозмінені кінцівки: легені, грибоподібні органи, павутинні бородавки або статеві придатки.

Від просоми ростуть хеліцери (лат. Chelicerae) — клішні, педіпальпи — ногощупальца і чотири пари ходильних ніг.

Кінцівки павукоподібних не мають м'язів. Для руху павуки й теліфони використовують тиск рідини, що циркулює в судинах і міжклітинних порожнинах членистоногих, з незамкненою системою кровообігу — це гемолімфа.

Покрив павукоподібних є хітинова кутикула, під якою ховається гіподерма і базальна мембрана.

Органами дихання павукоподібних служать трахеї як, наприклад, для фаланг, і легеневі мішки як, наприклад, для скорпіонів і джгутоногих. І трахеї, і легеневі мішки є у павуків. Нижчі павукоподібні дихають за допомогою однієї або декількома пар стигм — це спеціальні органи, що відкриваються назовні на нижній стороні черевця, рідше — на головогруди.

Кровоносна система павукоподібних незамкнена. Вона складається з кровоносних судин і системи синусів, — це порожнини між органами. Серце являє собою пульсуючу судину, яке розміщується в черевці та має форму трубки.

Нервова система павукоподібних відповідає черевному нервовому ланцюжку.

Органи почуттів — вони являють собою чуттєві волоски — трихоботрії, що ростуть по всій поверхні тіла, особливо їх багато на педипальпах і ходильних ногах. Органами хімічного чуття — це ліровидні органи.

Органами зору павукоподібних служать прості очі, кількість яких у різних видів варіює від однієї до 6 пар. Павукоподібні здатні бачити на відстані не більше 30 см.

Травна система складається з передньої та середньої кишки. Видільна — із задньої кишки — це ректальний міхур. Передня кишка проникає крізь центральну нервову масу і переходить в смоктальний шлунок. Залишки їжі та секрет скупчуються в ректальному міхурі й виводяться через пряму кишку, яка відкривається на анальному горбку.

У більшості павукоподібних самці відміно відрізняються від самок. Статеві органи розташовані на VIII сегменті тіла (це другий сегмент черевця). Більшість павукоподібних відкладають яйця, але, наприклад, скорпіони — живородні. Для деяких представників класу характерно «одностатеве розмноження» — партеногенез.

Деякі виді павукоподібні озброєні такими органами, як:

• Прядильний апарат — він є у деяких павуків і псевдоськорпіонов.

• Апарат отрути — він є скорпіони та у деяких павуків.

За типом харчування павукоподібні відносяться до хижаків. Вони харчуються комахами та іншими дрібними членистоногими. Спосіб травлення — позакишковий. Існують види кліщів, які харчуються рослинною їжею — соками рослин.

Павиний павук (лат. Maratus volans).

Золотий павук-скакун (лат. Simaetha)

Авікулярія версіколор (лат. Avicularia versicolor).

Дзеркальний павук (лат. Thwaitesia).

Памфобетус платіомма (лат. Pamphobeteus platyomma).