Козацько-селянські повстання 20-30-х років 17 ст.

Multiple Choice

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Після раптового вторгнення запорожців у табір Османа турками оволоділа паніка: сам Осман, який ще недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого за нього, тепер на власні очі побачив усю хиткість свого становища...»

В уривку йдеться про

• утворення Запорозької Січі

• одну з подій Хотинської війни.

• захоплення запорозькими козаками фортеці Кафа.

Multiple Choice

Укажіть портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Multiple Choice

За ініціативи якого гетьмана в 1620 р. на українських землях була відновлена діяльність вищої церковної православної ієрархії?

• Д. Вишневецького

• К. Косинського

• К. Острозького

• П. Конашевича-Сагайдачного

Multiple Choice

Спираючись на подану карту, можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність гетьмана

• Б. Хмельницького.

• П. Сагайдачного.

• Д. Вишневецького.

• К. Острозького

Multiple Choice

У якому році відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела: «...султан турецький Осман підійшов до Хотина з військом, що перевищувало християнські сили в десятки разів, і зупинився на відстані однієї милі від поляків... 18 серпня турецьке військо напало на польський табір, на ту частину, де були козаки. А козаки об'єдналися й, перехрестившись, почали бити чужинців, поки ті... не почали тікати...»?

• 1569 р.

• 1616 р.

• 1621 р.

• 1596 р.

Multiple Choice

«…Петро Конашевич-Сагайдачний… ходив з військом запорозьким по воді на Кафу, повоював її добре, силу бранців християнських з неволі звільнив і з добичею великою з Чорного моря повернувся…»

Описані події відбулися у

• 1620 році

• 1616 році

• 1621 році

• 1618 році

Multiple Choice

З яким проханням звернувся до П.Конашевича- Сагайдачного король Сигізмунд ІІІ?

• Здійснити похід на Молдову

• Здійснити похід на Москву

• 
  Здійснити похід на Литву

• Здійснити похід на Крим

Multiple Select

Якими були основні наслідки «доби героїчних походів козацтва»?

• заснування Запорозької Січі

• перетворення козацтва на вагомий чинник європейської політики і розвитку Речі Посполитої

• загострення відносин між Річчю Посполитою і Московською державою

• усвідомлення козацтвом своєї ролі в українському суспільстві

• перетворення Кримського ханства на васала Османської імперії

Козацько-селянські повстання

20 – 30-х років ХVІІ ст.

“Ординація Війська Запорозького”.

План уроку:

• 1. Соціально-економічне та політичне становище України в

20 – 30-х роках ХVІІ ст.

• 2. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.
• 3. Козацтво в 1626-1628рр.
• 3. Повстання 1630 р. під проводом Тараса Федоровича

(Трясила).

• 4. Повстання 1635 р. на чолі з Іваном Сулимою.
• 5. Козацьке повстання 1637 – 1638 років.
• 6. “Ординація Війська Запорозького”.

Домашнє завдання:

​

Підготуватися

до практичної роботи

Соціально-економічне та політичне становище

України в 20 – 30-х роках ХVІІ ст.

Магнати

• Активне

запровадження
фільварків, що
супроводжувалося
позбавленням селян
землі.

•Швидке зростання

землеволодіння в
Україні.

•Змушені були

виконувати різні
повинності,
зокрема й
панщину.

• 1629 р. – єдиний

загальнодержавний
податок – подимне.

Селяни

•Панщина

визначалася
особисто
магнатами і
часто
перевищувала
встановлені
законом норми.

Козаки

• Зазнавали постійних

утисків з боку
польської шляхти і
перетворювали козаків
на кріпаків.

• Козацький реєстр

свідчив про формальне
визнання козацьких
прав, але не вирішував
проблеми.

Міщани

Посилилося насадження католицизму та унії. Здійснювалася

політика полонізації українського народу.

Форми протесту:

Передумови повстань:

Конфлікт з

польською владою

внаслідок
порушення

козаками умов

Хотинського миру

(поновлення

морських походів і
втручання у справи

Кримського

ханства).

Рішення

польської влади

зменшити

козацький реєстр
із 40 до 3 тис. осіб

та повернення
усіх виключених

із нього до
попередніх
господарів.

Зіткнення інтересів
козаків і польських
землевласників у

боротьбі за
володіння

південноукраїнськи

ми землями, які

намагалася
привласнити

шляхта.

Козацькі петиції 1621 і 1622 рр.

Вимоги козаків:
• Зобов‘язувалися не нападати на володіння

Османської імперії.

• Прохання зберегти давні вольності.
• Збільшити козацький реєстр.
• Збільшити і вчасно виплачувати платню.
• Надати право селитися і користуватися своїми

правами як на королівських землях, так і при
панських маєтках.

• Вільно найматися з відома короля на службу до

сусідніх християнських монархів.

• Ліквідувати унію католицької і православної

церков, узаконити православну церкву в Україні.

• Заборонити розміщення на постой королівських

військ на території Київського воєводства.

Сигізмунд ІІІ відмовився

задовольнити вимоги козаків

Кварцяне військо

Останньою краплею терпіння козаків стало дедалі більше поширення
влади саме польської католицької шляхти на ті землі, які козацтво
сприймало як такі, які воно заселило і захистило зброєю. Поступово
ліквідувалися свободи.

Події козацьких повстань:

1625 р.

Марко Жмайло

Охопило майже всю

Наддніпрянщину. Польська влада

намагалася силою ліквідувати
«козацьку сваволю» в Україні.

Куруківська угода – мирна угода,

підписана 26 жовтня 1625 р. в урочищі
Ведмежа Лоза біля Курукового озера.

Станіслав

Конецпольський

Реєстровці зобов’язувалися не втручатися в релігійні справи в
Україні, відмовитися від стосунків з іноземними державами і

здійснення походів проти Кримського ханства та Османської імперії.

Усі учасники повстання отримували амністію. Кількість
реєстрового козацтва збільшувалася з 3 до 6 тис. осіб, із
яких 1 тис. повинна була перебувати на Запорозькій Січі

й не допускати туди втікачів із панських маєтків.

Встановлювалася річна платня реєстровцям у сумі 60
тис. злотих та додаткові виплати старшині. Козаки, які

залишалися поза реєстром, поверталися під владу
панів. Старшина зобов’язувалася не приймати до

реєстру виключених із нього і придушувати будь-яке

«свавільство».

Реєстровцям дозволялося селитися й володіти
землею лише на «королівщинах» (державних

землях). Ті, хто мешкав у панських маєтках,

повинні були залишити їх протягом трьох місяців.

За козаками зберігалося

право обирати гетьмана, але

затверджувати його мав

король.

Козацтво в 1626-1628рр.

Хоча обидві сторони були незадоволені результатами угоди 1625 р., проте на деякий час
конфлікт було припинено.
Війська Речі Посполитої вирушили на північ воювати проти шведів. Козацтво ж
повернулося до захисту кордону, і вже в жовтні 1626 р. Військо Запорозьке, кероване
Михайлом Дорошенком, розгромило під Білою Церквою кримське військо.
У той же час Військо Запорозьке ще 1624 р. підписало угоду з ханом Мухаммедом Гіреєм
ІІІ про взаємодопомогу. Коли у 1628 р. хан опинився в скруті, Військо Запорозьке на чолі
з М. Дорошенком здійснило похід, аби врятувати союзника.
Ворожі війська, які складалися з кочовиків і османів (серед яких були навіть яничари),
намагалися зупинити козаків. Проте всі ці спроби закінчилися перемогою запорожців.
Зрештою козаки не лише врятували хана, а й дісталися Кафи, де захопили гармати, які у
свій час османи відбили в поляків під Цецорою. Щоправда в цьому поході загинув М.
Дорошенко.
Важливо зазначити, що в цій воєнній кампанії козаки виступали як окрема військово-
політична сила.

Події козацьких повстань:

1630 р.

Тарас

Федорович
(Трясило)

Перший великий збройний виступ

козаків, який мав національно-

визвольну спрямованість:
«боротьба за віру» і проти

польсько-шляхетського панування.

Центральною подією стала

так звана

«Тарасова ніч».

Травневої ночі невеликий козацький
загін непомітно проник у ту частину

польського табору, де розташовувався

штаб Конецпольського, і повністю
винищив його охорону — «Золоту
роту» зі 150 молодих шляхтичів із

найзнатніших родів.

Переяславська угода 1630 р.

Реєстр

збільшувався

із 6 до 8
тисяч.

Залишалися в

силі статті

Куруківської

угоди.

Козаки не
підлягали

покаранню за
свій виступ.

Прагнучи приборкати Запорозьку Січ, сейм
Речі Посполитої у лютому 1635 р. ухвалив
постанову «Про припинення козацького

свавілля».

Відповідно до постанови на правому березі
Дніпра напроти першого (Кодацького) порога

мали збудувати фортецю.

Події козацьких повстань:

1635 р.

Іван Сулима

Спроба запорожців ударемнити

намагання польської влади

ізолювати Запорозьку Січ від решти

українських земель.

В середині серпня
1635 р. вночі загін

козаків, очолюваний

Сулимою, захопив

Кодак і знищив
залогу коронного

війська.

Події козацьких повстань:

1637 – 1638

Павло Бут,

Яків Острянин,
Дмитро Гуня.

Викликане спробами польської влади

«очистити» реєстр Війська Запорозького від

бунтівників.

«Ординація Війська Запорозького, яке перебуває на

службі Речі Посполитої» -

постанова польського сейму, ухвалена в грудні 1638 р.

Скасовувалися «на

вічні часи» всі

права та привілеї

реєстровців,
«якими вони

користувалися в

нагороду за

послуги, надані

нашим предкам, і

яких нині вони
позбавляються

внаслідок бунту».

На посаду старшого Війська Запорозького
(гетьмана) назавжди заборонялося обирати

особу з козацького середовища. Замість нього за

рекомендацією коронного гетьмана сеймом

призначався королівський комісар.

Комісар мав складати присягу і підтримувати
порядок у Війську Запорозькому, придушуючи

будь-яке «свавільство козацьке».

Резиденцією комісара ставало місто

Трахтемирів, а полковники мали проживати у

своїх полках і не залишати їх без дозволу

коронного гетьмана.

«Ординація Війська Запорозького»

Скасовувалася виборність старшини реєстру і
козацьке судочинство. Полковники і осавули

призначалися польською владою з представників

польської або полонізованої шляхти. Лише сотників і

отаманів обирали з козаків, відданих Речі

Посполитій. Уся судова й військова влада в реєстрі

належала комісару.

Реєстр складав 6 тис.

козаків. До нього могли

увійти ті, хто не брав
участі у повстаннях. Усі
виключені поверталися
до свого попереднього

стану.

Міщанам і селянам під

загрозою конфіскації
майна заборонялося
вступати до козаків і
навіть видавати дочок

заміж за козаків.

Козакам-реєстровцям

дозволялося мешкати лише на
королівщинах у Корсунському,
Черкаському і Чигиринському

староствах. На Запоріжжя жоден

козак не міг потрапити без

свідоцтва, виданого комісаром.

«Ординація Війська Запорозького»

Реєстрові полки повинні
були «по черзі виступати

на Запоріжжя для

захисту того регіону і для
того, щоб перешкоджати
татарам переправлятися

через Дніпро». Вони

також мали

«попереджувати, щоб

свавілля не

переховувалося на

островах і річках і звідти

не відправлялось у
морські походи».

Необхідність відбудови
фортеці Кодак і постійне

перебування у ній сильного
гарнізону з польських вояків і

найманців.

Таємні статті передбачали

створення при комісарі

окремого реєстру з

підвищеною платнею для
попередження «свавілля».