Пагін рослини

Пагін — це стебло з листками і бруньками, розташованими у певному порядку.

Місця прикріплення листків до стебла називають вузлами, а частина стебла між двома сусідніми вузлами — міжвузлям.
Кут між листом і міжвузлям, що знаходиться вище (уявний кут між стеблом і листком рослини), називається пазухою листка. У таких пазухах містяться зародкові бічні пагони — пазушні бруньки. Пробудження пазушних бруньок зумовлює розвиток бічних пагонів (розгалуження пагона).

Пагони відрізняються довжиною міжвузля. Трапляються пагони, у яких довгі міжвузля та вузли розташовані далеко один від одного. Їх називають подовженими. На інших пагонах сусідні вузли знаходяться близько, а міжвузля — короткі. Це вкорочені пагони.

На пагоні обов'язково є зачатки нових пагонів — бруньки.

​Чергове розташування бруньок спостерігається у липи, дуба, берези, вільхи, верби, ліщини, тополі.
Супротивне розташування характерне для клена, бузку, кропиви, жасмину, жиломості, фуксії.

Кільчасте (мутовчасте) розташування — у воронячого ока, елодії.

На вершині пагона знаходиться верхівкова брунька. За допомогою верхівкових бруньок пагони ростуть у довжину. Качан капусти.
Пазушні бруньки містяться на стеблі, у пазухах листя. З них розвиваються бічні пагони, що забезпечують розгалуження рослини. Розташування пазушних бруньок повторює розташування листків на пагоні.

У багаторічних рослин пагони розвиваються із бруньки.

Будова бруньок

Зовні бруньки вкриті щільними бруньковими лусками, які захищають їх від впливу несприятливих умов зовнішнього середовища.

На повздовжньому розрізі бруньки добре видно зародкове стебло, на верхівці якого знаходиться конус наростання, що складається з клітин твірної тканини.

На стеблі розташовані дуже дрібні зародкові листки. У пазухах цього листя знаходяться зародкові бруньки, які можна розглядіти тільки в лупу.
Квіткова брунька, що містить у собі лише одну квітку називається бутоном.

Видозміни пагонів — це видозміни частин стебла — пристосування, які допомагають рослинам вижити і пристосуватися до несприятливих обставин.

1. Кореневище — багаторічний підземний пагін, після зимівлі дає нові пагони. Кореневище має велике значення при вегетативному розмноженні, оскільки у нього є бруньки, з яких може вирости нова рослина.

Бульба — це потовщена частина стебла, в якій накопичуються поживні речовини.

​Підземні пагони, на яких розвиваються бульби картоплі, відростають від основ надземних стебел; ці пагони називають столонами. Бульби — це верхівкові потовщення столонів. На бульбах містяться бруньки, які називають «вічками». Вічок більше на тій стороні бульби, яку називають верхівкою. Протилежною стороною — основою — бульба з'єднана зі столоном. З листя картоплі через стебла у столони постійно потрапляють органічні речовини та у вигляді крохмалю відкладаються у верхівках. Верхівки столонів ростуть, збільшуються і до осені перетворюються на великі бульби.

 

Цибулина складається з основи і безлічі близько розташованих листків і придаткових коренів. У нижній частині цибулини ріпчастої цибулі розташоване майже плоске стебло — денце (якщо цибулину посадити в землю, на нижньому боці денця формується мичкувата коренева система). На денці є видозмінені листки — луски.

​Зовнішні луски є сухими, а внутрішні — м'ясисті і соковиті. У них містяться запаси води з розчиненими в ній цукром та іншими речовинами. Наявність на дінці бруньок, розташованих у пазухах лусок, підтверджує, що цибулина — це видозмінений пагін.

Надземними видозмінами пагона є колючки дикої яблуні, груші, глоду, які захищають рослини від поїдання тваринами.

У кольрабі є надземний видозмінений пагін, який представляє собою потовщення міжвузлів стебла.

Вусики утворюються з різних наземних частин рослини.