Події 1648-1649 рр. Зборівський договір

Multiple Choice

Про яку причину Національно-визвольної війни українського народу середини ХVIІ ст. йдеться в уривку з історичного джерела: «Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноручно й зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому певну кількість …хліба, багато півнів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею та Різдвом…»?

• культурно-ідеологічну

• соціально-економічну

• воєнно-стратегічну

• національно-релігійну

Multiple Choice

.  «Вся перша війна почалася через Чаплинського, який, незважаючи на те, що я мав привілей короля, відібрав у мене хутір, та ще й мені погрожував смертю, і увесь цей вогонь спалахнув через нього». У листі гетьмана Б. Хмельницького до польського короля Яна ІІ Казимира йдеться про:

• привід до Національно-визвольної війни   

• причину Національно-визвольної війни     

• мету Національно-визвольної війни

• характер Національно-визвольної війни

Multiple Choice

Союзником козаків у боротьбі проти Речі Посполитої впродовж 1648–1649 рр. було

• Кримське ханство

• Шведське королівство

• Московське царство

• Молдавське князівство

Word Cloud

Окрім пошуку союзників, Б. Хмельницький в 1648 році ставив собі за мету .....

Multiple Select

Мета Національно-визвольної війни

• ополячення українського населення

• ліквідація особистої залежності

• утвердження козацького типу господарювання

• поява сильного лідера

• боротьба козаків за станові привілеї

Multiple Select

Оберіть характеристика, які стосуються Богдана Хмельницького

• здобув добру освіту, зокрема навчався в єзуїтському колегіумі у Львові

• один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів

• організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства

• обіймав посаду Чигиринського сотника

• брав участь у походах козаків і повстаннях 1630-х років

Multiple Choice

«Він (гетьман) з’єднався в полі вище Базавлука з мурзою Тугай-беєм і вже хотів був іти зі своїм військом просто на Чигирин, щоби привітати головного свого ворога Чаплинського.

Однак від пійманців, яких перестріли на січовому шляху татари, він довідався, що польські війська та [реєстровців] уже відправлено: одних – водою до Кодака, а інших – суходолом через Крилов на Жовту Воду й також до Кодака…»

Описані в документі події привели до

• прийняття «Ординації Війська Запорозького…».

• підписання мирної угоди з Московською державою

• заборони козацьким загонам перебувати на Запорозькій Січі

• початку звільнення українських земель від польського панування

​

Події 1648-1649 рр. Зборівський договір
§ 20-21 (пункт 3) Виконайте онлайн-вправу «Перші перемоги Б. Хмельницького»
Поясніть, у чому полягало історичне значення Зборівського договору.

Козаки із полку Максима Кривоноса використали унікальний прийом для полегшення переправи через річку Рось - вони просто за один день збудували греблю, загативши річку впоперек течі

Сучасники оцінювали становище Речі Посполитої як катастрофічне: «Оскільки жодна сила вже не стояла на перешкоді, татари і козаки вдерлись аж під Білу Церкву… могли загрожувати навіть Кракову і Варшаві, не зустрічаючи опору. Бо такий страх запанував, що всі думали більше про втечу, ніж про оборону».

Не змирившись з поразками весни-літа, у вересні 1648 р. Влада Речі Посполитої виставила нове військо. Очолили його одразу три полководці.

Історичні подробиці

Б. Хмельницький жартома назвав польських керманичів «Перина, латина, дитина», бо Домінік Заславський був розніженим, Микола Остророг славився своєю ученістю, а Олександр Конецпольський був ще досить молодою людиною.

Увесь народ… вся чернь вітала його. Академія вітала його промовами та вигуками як спасителя народу від рабства польського, як Мойсея

​

23 грудня 1648 р. Київ вітав Б. Хмельницького як Мойсея-визволителя.
Переможця особисто зустрічали єрусалимський патріарх Паїсій і київський митрополит Сильвестр Косів.

У лютому 1649 р. під час перемовин із послами Речі Посполитої про перемир’я Б. Хмельницький виступив із промовою, яку історики визначають як програму державотворення

Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я є одновладцем і самодержцем руським. Виб'ю з лядської неволі ввесь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру. За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться мені нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорозькому Війську»

А. Кисіль прагнув повернути лад, що існував на українських землях до війни. Водночас він хотів посилити вплив русинської православної шляхти, до якої сам належав. Це метання між двома таборами призвело до логічного фіналу: «і від поляків я маю біду, і від своїх — русинів — також».

​

​Переяслів, 1649 р.

​козацький полковник, дипломат