Розмноження та розвиток людини

Розмноження та розвиток людини

При злитті статевих клітин (сперматозоїда і яйцеклітини) утворюється запліднене яйце — зигота, в результаті поділу якої і формується багатоклітинний організм. Спочатку він росте і розвивається в тілі матері, у спеціальному органі — матці.

Чоловічі статеві органи:

• внутрішні: яєчка з придатками, статеві канали (сім'явивідна й придаткова протоки), придаткові статеві залози (сім'яні міхурці, предміхурова залоза, залози цибулини сечівника), сечівник;

• зовнішні: статевий член (пеніс) і мошонка.

Статева система складається із зовнішніх і внутрішніх органів розмноження.

Головні статеві органи чоловіків — два сім'яники (яєчка). Це парні статеві залози, в яких утворюються сперматозоїди та статеві гормони, вони складаються з насінних канальців і розташовані поза порожниною тіла, у мошонці (шкірно-м'язовому мішечку). На відміну від жіночої, чоловіча репродуктивна система майже повністю розташована ззовні. Це пов'язано з тим, що нормальне дозрівання сперматозоїдів відбувається тільки при низькій температурі (близько 35 °С). У сім'яниках одночасно розвиваються чоловічі статеві клітини — сперматозоїди, і виробляються статеві гормони, зокрема тестостерон.

 

Далі сперматозоїди надходять до придатків яєчок, де досягають зрілості й зберігаються, поки не виводяться. Від кожного з придатків яєчок починається сім'явиносна протока, що сполучається з протокою сім'яних міхурців. Це парні органи, що секретують рідину для забезпечення сперматозоїдів поживними речовинами, утворюючи сім'яну рідину (сперму).Протоки придатків яєчок і протоки сім'яних міхурців зливаються в загальну сім'явипорскувальну протоку, що відкривається в канал статевого члена (пеніса). Під сечовим міхуром навколо сечовипускного каналу розташовується передміхурова залоза (простата). Вона утворює секрет, що захищає чоловічі гамети та підтримує їхню рухливість.

​ В 1 см³ сперми міститься від 20 до 60 млн сперматозоїдів. Назовні сперма виводиться по сечівнику, що проходить всередині статевого члена. За один статевий акт виділяється 2 - 4  мл сперми, яка містить до 300 млн сперматозоїдів. На відміну від дівчат в організмі хлопців утворення гамет із первинних статевих клітин починається лише в підлітковому віці й триває до глибокої старості (65 - 70 років).

• нерозвинені молочні залози;

• більша кількість волосся на тілі: волосся на верхній губі та підборідді, часто на грудях, животі, передпліччях і гомілках, деколи також на руках, стегнах, сідницях, плечах;

• вузькі стегна;

• жирова тканина накопичується головним чином навколо плечового пояса.

у чоловіків:

• добре розвинені молочні залози;

• менша кількість волосся на тілі;

• відсутність волосся на підборідді;

• трикутна форма волосся на лобку;

• менша талія, коротший і ширший таз, широкі стегна;

• жирова тканина накопичується головним чином навколо стегон;

у жінок:

Деякі вторинні статеві ознаки людини:

Репродуктивну систему жінки утворюють зовнішні статеві органи (соромні губи й клітор), внутрішні статеві органи (яєчники, маткові труби, матка, піхва), молочні залози (парні органи, у яких утворюється секрет для вигодовування немовлят).

Головні статеві органи в жінок — два яєчники. Це парні органи овальної форми, розташовані біля лійкоподібних кінців маткових труб. У них містяться незрілі яйцеклітини, які утворюються в організмі жінки ще до її появи на світ. Дозрівання яйцеклітин в яєчниках жінки відбувається від завершення статевого дозрівання й до кінця репродуктивного періоду. Щомісяця у кожної жінки відбувається овуляція — одна з яйцеклітин досягає повної зрілості і виходить з яєчника.

 

Після виходу яйцеклітина потрапляє в маткову трубу, по якій просувається до матки. Якщо яйцеклітина не запліднюється, настає менструація. Окрім яйцеклітин у яєчниках є секреторні клітини, що виділяють статеві гормони (естрадіол, прогестерон). 

Маткові труби (фаллопієві труби, яйцеводи) — це парні органи, що зв'язують яєчники з порожниною матки. Загальна довжина маткової труби — близько 12 см. Захоплюючи зрілу яйцеклітину з яєчника, маткові труби забезпечують її живлення і переміщення до матки. У маткових трубах відбувається й запліднення з утворенням зиготи.

Матка — це порожнистий непарний м'язовий орган, вистелений слизовою оболонкою (ендометрієм), у якому під час вагітності із зиготи розвивається зародок і плід. У ній розрізняють тіло матки, до якого підходять маткові труби, та шийку матки, що є найвужчим кінцем цього органа і відкривається в піхву (через яку сперматозоїди потрапляють у жіночий організм). Його вхід розташований між шкірними складками — статевими губами. У дівчаток він закритий перетинкою зі сполучної тканини — дівочої пліви.
Поруч зі входом в піхву знаходиться отвір сечовипускального каналу (належить до сечовидільної системи органів).

 

Гамети містять половинний (гаплоїдний) набір хромосом: статеві клітини жінки мають 22А+Х, а гамети чоловіків містять 22А+Х або 22А+Y (де А — нестатеві хромосоми, Х і Y — статеві хромосоми). Таким чином, чоловіки за статевими хромосомами дають два типи гамет, а жінки — один тип.

Статеві клітини (гамети) — це клітини з гаплоїдним набором хромосом, які виконують функцію передачі спадкової інформації від особин батьківського покоління нащадкам.

Сперматозоїди (сперматозоони) — чоловічі статеві клітини.

Сперматозоїди — це рухливі клітини, які мають видовжену форму тіла і мікроскопічну будову (розміром 50 - 60 мкм). Вони складаються з головки, шийки і джгутика (хвоста), за допомогою якого пересуваються, завдяки його хвилеподібним рухам.

Яйцеклітини — жіночі статеві клітини.

Це нерухливі клітини кулясті клітини розміром приблизно 200 мкм. Жіночі гамети містять у цитоплазмі велику кількість поживних речовин, дуже багато мітохондрій, рибосом, сильно розвинуту ендоплазматичну сітку. Яйцеклітини вкриті фолікулярною, прозорою та жовтковою оболонками, які виконують захисну функцію й забезпечують живлення.

У зрілому організмі кожного місяця (один раз на 26 - 32 днів) в одному з яєчників під впливом специфічного гормону гіпофіза дозріває один фолікул, який містить майбутню яйцеклітину. Процес виходу яйцеклітини з фолікула називається овуляцією.

В організмі майбутньої дівчинки клітини-попередники яйцеклітин утворюються ще під час її внутрішньоутробного розвитку. В яєчнику новонародженої дівчинки міститься близько 40 тис. незрілих статевих клітин, з яких повної зрілості досягають лише 350 - 500. Їх дозрівання відбувається в граафових бульбашках (фолікулах) яєчників.

Дозрівання яйцеклітини. Менструальний цикл

Яйцеклітина пересувається до матки завдяки скороченням гладких м'язів, розташованих у стінках фаллопієвих труб, і рухам війок епітелію, що покриває їх внутрішню поверхню. У матковій трубі завершується дозрівання яйцеклітини і може статися її запліднення. Якщо воно відбувається, то настає вагітність. Якщо ж запліднення не відбувається, то яйцеклітина гине.

Незріла яйцеклітина виходить у черевну порожнину, звідки через бахромчату воронку потрапляє у фаллопієву трубу (маткову трубу) і завершує там своє дозрівання, просуваючись протягом 7 днів по матковій трубі до матки.

Порожнина фолікула, який лопнув, поступово заповнюється клітинами, що містять жироподібну речовину жовтого кольору, і перетворюється на жовте тіло — тимчасову залозу внутрішньої секреції, що виробляє гормон прогестерон.

Гормон жовтого тіла затримує дозрівання наступного фолікула і готує слизову матки для прийняття зародка.
Якщо яйцеклітина буде запліднена, то прогестерон буде забезпечувати протікання вагітності. Якщо вагітність не настала, прогестерон перестає виділятися на 13 - 14-й день після овуляції, і слизова матки відторгається. При цьому лопаються досить великі кровоносні судини. Шматочки слизової разом з кров'ю витікають у піхву. Цей період — менструація — триває від 3 до 5 днів. Потім слизова матки відновлюється.
Овуляція і, відповідно, менструальний цикл (дозрівання фолікула, овуляція, утворення і розвиток жовтого тіла), повторюється кожні 26 - 32 дня.
Жінка здатна до розмноження близько 30 років. Потім яєчники перестають виробляти яйцеклітини.

Запліднення — злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням зиготи, яка дає початок новому організму.

У людини — внутрішнє запліднення, за якого гамети зливаються всередині жіночого організму.

Це дуже складний і залежний від багатьох чинників процес, у якому можна виокремити кілька періодів:

• внутрішнє осіменіння забезпечує потрапляння сперматозоїдів безпосередньо в жіночий організм. Гамети здатні виділяти спеціальні речовини — гамони, що сприяють їхній зустрічі та взаємодії.

• Зустріч гамет і активація яйцеклітини є стадією переходу яйцеклітини від стану спокою до активного розвитку. Запліднення відбувається лише за певної концентрації чоловічих гамет, що пояснюється необхідністю певної кількості фермента (гіалуронідази), що розщеплює фолікулярну оболонку яйцеклітини. Гамети зустрічаються в маткових трубах уже за кілька годин після статевого акту.

• Проникнення сперматозоїда в яйцеклітину відбувається наступним чином: з цитоплазми яйцеклітини в місці дії ферментів акросоми утворюється сприймальний горбик, який захоплює голівку і втягує її всередину. Лише один з майже 300 млн сперматозоїдів може запліднити одну яйцеклітину. У клітину можуть проникати декілька голівок сперматозоїдів, але злиття відбувається з ядром лише однієї гамети. Після проникнення яйцеклітина втрачає фолікулярну оболонку і формує оболонку запліднення, яка перешкоджає проникненню інших гамет

• Злиття гаплоїдних ядер обох клітин супроводжується відновленням диплоїдного набору хромосом. На цій статії відбувається генетичне визначення статі. Гамети містять половинний набір хромосом: статеві клітини жінки мають 22А+Х, а гамети чоловіків містять 22А+Х або 22А+Y (де А — нестатеві хромосоми, Х і Y — статеві хромосоми). Таким чином, чоловіки за статевими хромосомами дають два типи гамет, а жінки — один тип. Якщо при заплідненні до яйцеклітини з 22А+Х хромосомами потрапляє сперматозоїд з 22А+Х хромосомами, то утворюється зародок жіночої статі, а якщо з 22А+Y хромосомами — зародок чоловічої статі.

Активація зиготи до поділу (дроблення) розпочинається вже через декілька годин після запліднення. Вона продовжується кілька діб за рахунок накопичених поживних речовин цитоплазми. До середини шостої доби зародок уже має понад 100 дрібних клітин.

Після запліднення в жіночому організмі настає вагітність.

Вагітність — це фізіологічний стан організму жінки, пов'язаний із заплідненням та внутрішньоутробним розвитком зародка й плоду.

Період вагітності в людини в разі нормального перебігу триває близько 280 днів (40 тижнів). Першими ознаками вагітності є затримка менструації, відраза до деяких видів їжі, нудота, спостерігаються сонливість, дратівливість. В організмі майбутньої матері відбуваються значні гормональні зміни. Посилено виробляється гормон прогестерон, і починається підготовка молочних залоз до вигодовування.

Ембріональний розвиток під час вагітності поділяють на два періоди: зародковий і плодовий.

​Зародковий період — це період формування зародка, що триває від моменту імплантації до утворення плаценти.

Після запліднення зигота, яка активно ділиться, переміщується по матковій трубі до матки. Після кількох поділів формується скупчення клітин, яке називається морула. Приблизно через 6 днів після запліднення всередині клітинної маси формується порожнина. Тепер це одношаровий багатоклітинний зародок, який має назву бластоцисти. На 7-й день після запліднення бластоциста занурюється в слизову оболонку матки й прикріплюється до неї. Цей процес називається імплантацією. Потрапивши в матку, зародок починає швидко розвиватися. Виникають зародкові листки, з яких утворюються тканини та органи. На 16 - 18-й день у зародка вже є серце, зачатки очей, головного мозку. Наприкінці другого місяця відбувається плацентація з утворенням плаценти.

Плацента, або дитяче місце — орган, який зв'язує плід з організмом матері під час внутрішньоутробного розвитку.

Плацента є особливим органом, який забезпечує плід поживними речовинами й киснем, вбирає продукти обміну, секретує гормони і слугує бар'єром для шкідливих речовин. Після утворення плаценти зародок називають плодом.

Плодовий період — це період розвитку плоду, що триває з початку третього місяця до народження.

Розвивається плід у плодовому міхурі, який розміщений всередині матки й утворений декількома оболонками. Усередині міхур заповнений навколоплідними водами, що утворені внутрішньою плодною оболонкою.  Ця рідина захищає плід від механічних пошкоджень та забезпечує його рухи. З організмом матері плід поєднаний пупковим канатиком, або пуповиною, що містить артерії та вену. Завдяки пуповині плід отримує поживні речовини з крові матері для живлення, антитіла для захисту, кисень для дихання, віддає продукти обміну в кров матері в процесі виділення.

​Пологи — це фізіологічний процес, яким закінчується вагітність, вихід з тіла матері зрілого плода й посліду (плаценти та зародкових оболонок).

 

Народження дитини забезпечується переймами й потугами.

Перейми — це періодично повторювані скорочення м'язів матки.

Потуги — це ритмічні скорочення м'язів черевного преса, які долучаються до перейм.

Контрацепція — це методи запобігання вагітності.

Методи контрацепції

Бар'єрні контрацептиви — найнадійніший метод контрацепції. Вони створюють непроникний бар'єр між яйцеклітиною і сперматозоїдом.

 

Бар'єрні методи контрацепції поділяють на такі види:

• механічний (презервативи, діафрагма, шийковий ковпачок);

• хімічний (свічки, креми, таблетки, піна, гелі) — ці засоби контрацепції мають сперміцидну дію, яка спрямована на знищення сперматозоїдів;

• комбіновані — поєднують механічний і хімічний захист.

Найбільш відомими бар'єрними контрацептивами є презервативи. Вони захищають від небажаної вагітності, а також перешкоджають зараженню хворобами, які передаються статевим шляхом (гепатитом С, СНІДом та ін).

Гормональні протизаплідні засоби впливають на залози і перешкоджають овуляції. З фолікула не виходить зріла яйцеклітина, і сперматозоїдам нічого запліднювати.

Широке поширення отримали внутрішньоматкові засоби контрацепції — спіралі. Використання спіралей не оберігає від запліднення, проте створює перешкоду для закріплення заплідненої яйцеклітини в стінку матки.

Календарний метод — визначення передбачуваних днів менструального циклу, в які зачаття теоретично неможливо. Яйцеклітина потрапляє у фаллопієву трубу за 14 днів до початку менструації і зберігає здатність до запліднення всього 24 години, а тривалість життя сперматозоїда досягає 5 діб. Можна підрахувати, що найбільш ймовірно настання вагітності протягом 6 днів до і 3 днів після овуляції. Відмова від статевих відносин у цей час дозволяє уникнути запліднення і небажаної вагітності. Проте цей метод ненадійний, оскільки на менструальний цикл можуть впливати різні чинники (переїзди, стрес, тощо).

Тест на вагітність

Тест дозволяє визначити настання вагітності на ранніх стадіях, коли вона ще ніяк не проявляється. В основі всіх тестів на вагітність лежить реакція на специфічний гормон, який утворюється в жіночому організмі при настанні вагітності. Цей гормон (і продукти його розпаду) можна виявити в сечі. Тест можна провести як в домашніх умовах, так і в лабораторії.

Після народження дитини починається її постембріональний розвиток, який триває до кінця життя. Періодизація цього проміжку може здійснюватися за різники критеріями. За настанням статевої зрілості виокремлюють три періоди:

• дорепродуктивний період — це період життя організму від народження до настання статевої зрілості. У дівчат цей період триває від народження до 16 років, у хлопців — до 18 років. Характеризується продовженням розвитку органів, збільшенням маси й росту організму. Маса тіла людини порівняно з масою новонароджених збільшується в 20 - 25 разів

Репродуктивний період — це період статевої зрілості організму, що характеризується здатністю людини до розмноження. У цьому проміжку організм людини функціонує як стійка саморегульована система, здатна підтримувати сталість внутрішнього середовища в змінних умовах середовища. Характеризується цей період зрівноваженістю процесів утворення та загибелі клітин і збереження маси  й розмірів тіла. У цей період маса наростає, в основному, за рахунок жирової тканини, хоча при спортивних тренуваннях вона може збільшуватися й за рахунок м'язової маси

Післярепродуктивний період — це період, який характеризується втратою організму здатності до розмноження. В організмі людини зменшуються вміст води, інтенсивність обміну речовин, послаблюються життєві функції, спостерігається зменшення маси тіла та його розмірів. На цьому етапі відбувається старіння організму.

Старіння людини — процес закономірного виникнення вікових змін, які поступово призводять до скорочення пристосувальних можливостей організму. Ознаки старіння проявляються на всіх рівнях організації живого організму.

Постембріональний розвиток — це розвиток від народження до смерті організму, основними подіями якого є статеве дозрівання, ріст і старіння.

Постембріональний розвиток людини має умовно визначену періодизацію, засновану на біологічних і соціальних особливостях.

• період новонароженості (перші 10 днів). У немовляти спостерігається непропорційна будова тіла, кістки черепа й тазові кістки незрослі, у черепі є тім'ячка, хребет — без вигинів. Починають функціонувати органи дихання, мале коло кровообігу, механізми терморегуляції, активізується імунна система, виявляються харчові рефлекси.

Грудний вік (від 10 днів до 1 року). У дитини збільшується ріст — у середньому на 23 - 25 см, формуються вигини хребта, з'являються молочні зуби. Формуються м'язи й з'являється потреба ходити, утворюються харчові умовні рефлекси

Раннє дитинство (ясельний) період — період ясельного віку (1 - 3 роки). У дитини заростають тім'ячка, змінюються пропорції тіла, уповільнюється ріст (8 - 11 см на рік), розвивається мозок, з'являються перші зуби. Відбувається поступовий перехід на спільне харчування, швидко розвиваються мова і мислення, виражені емоції

Перше дитинство (дошкільний період) — це період дошкільного віку (з 3 до 6 - 7 років). У дошкільнят відбувається заміна молочних зубів на постійні, діти виростають на 5 - 7 см за рік. У рухах виявляється стійка узгодженість, мова пов'язується з мисленням, формуються умовні рефлекси писання, розвивається фантазія, провідною діяльністю є ігрова

Друге дитинство — це молодший шкільний вік (від 6 - 7 до 10 років). Спостерігаються уповільнення темпів росту, розвиток опорно-м'язової системи, після 10 років зростаються кістки таза, секреція статевих гормонів сприяє появі вторинних статевих ознак. Провідна діяльність — навчання, що зумовлює розвиток розумових здібностей.

Підлітковий період — період середнього шкільного віку (11 - 14 років). У цей складний період здійснюються бурхливий розвиток всіх систем, інтенсивне статеве дозрівання, формуються вторинні статеві ознаки. Спостерігається розвиток абстрактного мислення, емоцій та виявляється психічна неврівноваженість

• Юнацький період — період старшого шкільного віку (15 - 17  років). Завершуються ріст, формування організму і статеве дозрівання.

Зрілий вік настає у віці 21 року. Перший період віку (до 35 років) є найпродуктивнішим періодом у житті людини. Другий період зрілого віку (від 35 до 60 років) є періодом реалізації людиною своїх можливостей. Досить високі фізичні можливості поєднуються з багатим досвідом і дозволяють досягати найвищих результатів. У кінці періоду спостерігається поступове згасання функцій репродуктивної системи

Похилий вік починається з 61 року в чоловіків і з 56 років у жінок. Стан організму суттєво залежить від особливостей життя, яке людина вела в попередні періоди. Репродуктивні функції у чоловіків продовжують згасати, у жінок припиняються взагалі

• Старечий вік починається в 75 - 90 років. В організмі відбуваються структурні, функціональні та біохімічні зміни, які значною мірою обмежують його можливості.

• Довгожительство — більше ніж 90 років. В організмі тривають структурні, функціональні та біохімічні зміни, які обмежують його можливості.

Смерть — завершальний етап онтогенезу. У людини розрізняють смерть біологічну (природну), що настає в результаті старіння організму, і патологічну (передчасну) — результат хворобливого стану організму, ураження життєво важливих органів. Передчасна смерть може бути наслідком нещасного випадку.