Популяція. Ланцюги живлення

ПОНЯТТЯ ПРО ПОПУЛЯЦІЮ, ЕКОСИСТЕМУ ТА ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА

Популяція — це сукупність особин одного виду, які тривалий час (багато поколінь) живуть на певній території. Ця територія характеризується відносно стабільними умовами. Особини, що її населяють, відрізняються за статтю, віком тощо. Вони частіше контактують між собою, ніж із особинами інших популяцій.

​Популяції карася, які трапляються на території його поширення (ареалі): а — озеро; б — річка; в — ставок

" Екосистема — сукупність живих організмів, що займають певну територію та взаємодіють як між собою, так і з фізичними чинниками навколишнього середовища (ґрунт, клімат тощо). " 

​Прісна водойма
Наприклад, екосистема прісної водойми утворена такими живими організмами:
• рослинами: прибережними (рогіз, очерет), великими плаваючими (латаття біле, глечики жовті), дрібними плаваючими (переважно водоростями) тощо;
• тваринами: личинками комах, пуголовками, ракоподібними, молюсками, рибами тощо;
• бактеріями та грибами, які поширені по всій водоймі, особливо багато їх на дні. Усі ці живі організми прісної водойми взаємодіють як між собою, так і з фізичними чинниками водного середовища (світло, температура, тиск, ґрунт тощо).
Усі природні екосистеми пов’язані між собою і разом утворюють живу оболонку Землі, яку називають біосферою — сферою життя.

​Продуценти: водорості, трав'янисті рослини, дерева.

Консументи: рослини-паразити, гриби, тварини.

Редуценти: гриби, мікроорганізми.

Взаємовідносини організмів (популяцій, екосистем) між собою та з навколишньою неорганічною природою вивчає наука екологія (від грец. ойкос — дім, житло і логос — наука, слово).

" Середовище існування — це сукупність конкретних умов, у яких живе дана особина, популяція або вид. " 

А. Наземно-повітряне середовище

Чинники неживої природи наземно повітряного середовища: температура, вологість, освітленість, газовий склад повітря, атмосферний тиск, вітер, прозорість повітря, сонячна радіація тощо.

​Б. Водне середовище Чинники неживої природи водного середовища: температура, мінеральний склад (солоність), тиск, прозорість, густина і в’язкість, течія, органічний склад, газовий склад тощо.

​В. Ґрунтове середовище Чинники неживої природи ґрунтового середовища: температура, вологість, механічна структура ґрунту, відсутність світла, мінеральний та органічний склад, газовий склад тощо.

​Форми співіснування організмів в угрупованнях

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг, від грец. трофе — живлення) — це перенесення речовин та енергії, які містяться в кормі, від її джерела (зелені рослини) через низку організмів шляхом поїдання одних видів іншими (корм —> споживач). Кожна ланка ланцюга живлення називається трофічним рівнем.

У ланцюгах живлення при переході корму з одного рівня до іншого завжди відбувається втрата енергії. Лише 10-15 % енергії корму кожна ланка може передати наступній. Решта енергії використовується самим організмом на різноманітні процеси життєдіяльності (дихання, роботу м’язів, виділення тощо).