Урок без названия

11. Головною темою «Моєї автобіографії» є розповідь про

А політичну ситуацію в радянській Україні

Б громадянську активність автора

В формування світогляду письменника

Г «темні» сторінки дитинства митця

Д літературні уподобання гумориста

12. У «Моїй автобіографії» Остап Вишня порушив усі названі проблеми,
ОКРІМ

А формування митця

Б пошани до старших

В поваги до вчителів

Г екології довколишнього світу

Д відповідальності за свою працю

V. ПІДСУМОК УРОКУ

✵1. Заключне слово вчителя

Терень Масенко написав «Легенду про Остапа Вишню»

Його спитали в дні колишні:

«Чом зло ти словом не добив?»

— Та я ж назвався цвітом Вишні,

Я світ любив, людей любив.

Питала північ під вітрами,

Де років з десяти — з таборами:

«Чом не писав ти довгих драм?»

Цифровий диктант Установити послідовність

подій у «Моїй автобіографії»

1.

«Повезла мене мати аж у Київ, у військово-
фельдшерську школу».

2.

«Повіз мене батько у Зіньків».

3.

«Писати в газетах я почав 1919 року за підписом
Павло Грунський».

4.

«У “Вістях” я почав працювати за перекладача».

5.

«Зробився я Остапом Вишнею та й почав писати».

6.

«А взагалі батьки були нічого собі люди».

Акродиктант

1. Виберіть з-поміж зазначених творів
Остапа Вишня «мисливську усмішку»: «Моя
автобіографія», «Дідів прогноз», «Чукрен»,
«Вальшнеп».
2. Справжнє прізвище Остапа Вишні.
3. Перший твір Остапа Вишні, написаний
після заслання.
4. Публіцистичний жанр, яким дебютував
Павло Губенко.
5. Прихована насмішка, засіб творення
комічного.

“Сом”. “Письменники”.

Пейзаж, портрет,
характер людини,

авторський голос, народні

прикмети, прислів’я та
приказки в усмішках

ТЛ: усмішка

Усмішка, автобіографічне

оповідання, реп’яшок

Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе значення: «Мені нове
життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки». Остап
Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія,
усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра тощо.

Усмішка – невеликий дотепний
гумористичний твір,
спрямований на викриття
негативного в житті.
Особливості: добродушність,
ліричність, дотепність,
іронічність.Фейлетон – різновид
сатиричного, викривального
жанру на актуальну тему.
Особливості: жвавість розповіді,
яскрава образність, висока
емоційність, документальна
точність, злободенність.

Памфлет – злободенний
гостросатиричний твір,
викривальний пафос якого
спрямований на нещадне
висміювання суспільно шкідливих
явищ, організацій і впливових осіб

Гумореска – невелика оповідь про
якусь смішну пригоду чи рису
характеру людини. Особливості:
дотепність, глузливість, влучність,
лаконізм.

“Мисливськи усмішки” –

одна з найпопулярніших збірок

Остапа Вишні

Мабуть, із часів Котляревського не
сміялась Україна таким життєрадісним,
таким іскрометним сонячним сміхом,
яким вона засміялась знову в прекрасній
творчості Остапа Вишні (Олесь Гончар).

Про збірку “Мисливські усмішки”

«Лірична поезія в
прозі» (М.Рильський)

1

• Рік видання: 1958
• Структура збірки: 23 усмішки + “Епілог”

2

• Зміст: про перебування людини на полюванні, риболовлі,

допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців»
лісу, степів, річок, озер.

3

• Герой , який є й оповідачем,— трохи хитрий, трохи дивакуватий у

своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця
або лисиці, у поверненні додому — здебільшого без здобичі або й
без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе,
доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього — не
трофей, а спілкування з природою.

4
• Художні компоненти : дотеп, анекдот, іронія, пейзажна лірика, портрет, пісня,

авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація,
гіпербола.

Сом

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.p
hp?tid=2968

Паспортні дані усмішки

“Сом”

Рік написання:

1953

Збірка:

«Мисливські усмішки».

Присвята:

«Максиму Рильському».

Літературний
рід:

епос

Жанр:

усмішка

Час зображення:

царські часи — радянські часи (20-ті роки XX ст.)

Місце подій:

заплава річки Оскіл за славним містом Енськом на
Харківщині

Продовження паспортних

даних усмішки

Тема:

гумористична розповідь про сома, який жив у річці Оскіл і
міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового
катера.

Головна ідея:

виховання любові до природи.

Образи:

❖людей: оповідач, дід Панько, пан, Христя, письменник

Сабанєєв, дуже заядлий рибалка, дідок;

❖природи: річка, сом, собака Джой, гуси.

Художні
засоби:

епітети, гіпербола, порівняння, гумор, іронія.

Композиція усмішки

Перша

частина:

Запрошення читача побувати на річці Оскіл і помилуватися
краєвидами.

Друга

частина:

Дід Панько застерігає відпочивальників купатися в ковбані , бо
там живуть соми, і розповідає про одного великого сома, який
жив тут за панських часів і їв усе, що йому попадалося (навіть
гусей і панську собаку).

Третя

частина:

Оповідач передає розповідь “дуже справедливого рибалки”, як
той рятував переляканого дідка, якого сом тягнув у човні з-під
Канева.

Четверта
частина:

Герой-оповідач розповідає про те, чим живляться соми, і дає
поради, як їх ловити.

Визначте, яким частинам
усмішки відповідають
ілюстрації

1

2

3

4

А

В

Г

Б

Д

Е

Письменники

Використані джерела:

� https://dovidka.biz.ua › som-o
� https://www.ukrlib.com.ua › p
�Ілюстративні матеріали взяті з

Інтернет джерел
Презентація Трачук В.М.