Емфізема легень

ЕМФІЗЕМА ЛЕГЕНЬ

​Вінницький медичний фаховий коледж ім.акад.Д.К. Заболотного

​
Викладач: Стецюра Валентина Іванівна
Студентки: Мартинюк Яни 3фА

​План

1. Визначення

2. Етіопатогенез

3. Класифікація

4. Скарги

5. Лабораторні дослідження

6. Лікування

7. Догляд за хворими

8. Профілактика

​Емфізема легень-це органічне ураження легеневої тканини, яке характеризується паталогічним розширенням легень, розташованим дистальніше термінальних бронхів, супроводжується деструктивними змінами альвеолярних стінок

​Визначення

​Етіопатогенез

Першу групу становлять фактори, що погіршують еластичність і міцність легеневих структурних елементів: патологічна мікроциркуляція, зміна властивостей сурфактанта, вроджений дефіцит альфа-антитрипсину, а також тютюновий дим, пилові частки у повітрі, що вдихаються. Ці причини призводять до розвитку первинної, завжди дифузної емфіземи. Ослаблення еластичних властивостей легень призводить до того, що під час видиху, а отже, підвищення внутрішньогрудного тиску дрібні бронхи, які не мають свого хрящового каркасу і позбавлені еластичної тяги легені, пасивно спадаются, збільшуючи цим бронхіальний опір на видиху і підвищення тиску в альвеолах. Бронхіальна прохідність на вдиху при первинній емфіземі не порушується

​Фактори другої групи сприяють підвищенню тиску в респіраторному відділі легень і підсилюють розтягнення альвеол, альвеолярних ходів і респіраторних бронхіол. Найбільше значення серед них має обструкція дихальних шляхів, що виникає при ХОЗЛ. Вторинна емфізема характеризується здуттям респіраторних бронхіол і зміною форми тих альвеол, що лежать поблизу від них (центроацинарна емфізема). При прогресуванні в патологічний процес

може включатися весь ацинус (часточка).

​Класифікація

​Розрізняють первинну (ідіопатичну) емфізему легень, що розвивається без попереднього бронхолегеневого захворювання і вторинну (обструктив-ну) емфізему — найчастіше це ускладнення хронічного обструктивного бро-нхіту. Емфізема може бути дифузною чи бульозною. У розвитку бульозної емфіземи важливу роль відіграють спадкові фактори,

​

У клінічній практиці розрізняють 3 ступені ем-
1 ступінь - абсолютна серцева тупість не визна-чається, нижня межа легень не змінена, екскурсія ле-

гень до 4 см (норма 6-8 см).

2 ступінь - нижня межа легень зміщена на одне ребро вниз від норми, екскурсія легень до 2 см.

3 ступінь - нижня межа легень зміщена на два ребра вниз від норми, екскурсія легень відсутня.

Основною скаргою хворих на емфізему легень є за-дишка. На початку захворювання вона виникає лише при значному фізичному навантаженні. В міру прогресування хвороби - постійна задишка, більше ви-

ражена в холодну пору року.

Задишка посилюється після їди, кашлю, емоційних навантажень, носить експіраторний характер і залежить від ступеня бронхіальної обструкції.

Якщо у хворого хронічний бронхіт, то в таких випадках спостерігається й кашель із вʼязким харкотин-ням, яке відходить важко, в невеликій кількості.

Видих часто подовжений, при зімкнутих губах нагадує пихтіння.

​Скарги

​При огляді спостерігається ціаноз, спочатку в дистальних відділах кінцівок, при наростанні артеріальної гіпоксемії поширюється на обличчя, слизові обо-

лонки. Обличчя одутле.

При гіперкапнії - блакитний відтінок язика ("ве-

ресковий язик").

​Грудна клітка бочкоподібна, емфізематозна, формується внаслідок розширення легень, збільшення їх обʼєму. Ребра займають горизонтальне положен-ня, рухомість їх обмежена, міжреберні проміжки згладжені. Епігастральний кут тупий, плечовий пояс припіднімається через участь допоміжних мʼязів у акті дихання, що справляє враження вкороченої

шиї.

​Надключичні ямки згладжені.

До перкуторних ознак розширення легень відносять опущення нижньої межі легень, обмеження або відсутність екскурсії легень, коробковий перкутор-ний звук над легенями, зменшення або відсутність абсолютної серцевої тупості.

Аускультативні симптоми нехарактерні: ослаблене ("ватяне") дихання виявляється не у всіх хво-рих. При супутньому бронхіті - хрипи.

​

1. Дослідження ФЗД відмічається зниження ОФВ,, зменшення індекса

Тіфно, зниження ЖЕЛ при збільшенні загальної і залишкової ємності.

На рентгенограмі підвищення прозорості легеневих полів, низьке стояння діафрагми і зменшення її рухливості, сплющення діафрагми і зниження костодіафрагмальних кутів; положення ребер наближається до горизонта-

льного.

​Лабораторні дослідження

3.Електрокардіографія — відхилення електричної осі серця вправо, глибокі зубці S у відведеннях V1-V2, синдром трьох S (виражений зубець S у ві-

дведеннях I-III).

4. Диференціальна діагностика первинної емфіземи повинна проводитись в першу чергу з ХОЗЛ, а потім уже із усіма іншими захворюваннями ле-гень, що проявляються різною задишкою (первинна легенева гіпертензія, тромбоемболія легеневої артерії). Вторинна емфізема (при вадах розвитку легень, хронічному бронхіті, обтурації бронха, цирозі легень тощо) має локальний характер і може нагадувати гіпоплазію легені, незаповнену кісту або частково спонтанний пневмоторакс.

​

Лікування емфіземи легень лише симптоматичне: дихальна гімнастика, спрямоване на максимальне включення діафрагми в акт дихання; курси окси-генотерапії, портативні дихальні пристрої. Виключення куріння й інших шкі-дливих впливів, у тому числі професійних, обмеження фізичного наванта-ження. Приєднання бронхолегеневої інфекції вимагає призначення респірат-рних антибіотиків (макролідів, цефалоспоринів, фторхінолонів). При вторинній емфіземі проводять лікування основного захворювання і терапію, спрямовану на купування дихальної і серцевої недостатності.

​Лікування

​Застосування довготривалої кисневої терапії у пацієнтів з ЕЛ та хронічною легеневою недостатністю попереджує розвиток легеневої гіперте-нзії, підвищує фізичну витривалість, покращує психоемоційний стан, підвищує виживання. Показання для проведення ДКТ: значення РаО, стабільно менше ніж 55 мм рт. ст. або менше 60 мм рт. ст. при супутніх патологічних станах: вторинна полщитемія (гематокрит >55 %), периферичні набряки, легенева гіпертензія або нічна гіпоксемія (кисневе насичення артеріальної крові

(Sa02) менше 90 %, більш ніж 30% нічного сну). Для досягнення цілей КТ пацієнти повинні вдихати додатковий кисень, принаймні, 15 годин на добу.

Щоб переконатися в тому, що всі пацієнти можуть переносити ДКТ, її проводять у лікувальній установі під контролем пульсоксиметрії.

​

Мед персонали повинні навчити хворого користуватися кишеньковим аерозольним інгалятором промислового виробництва. Необхідно повернути балончик догори дном і зняти захисний ковпачок. Балончик з аерозолем необхідно добре струсити. Хворий тримає балончик в руці, а мундштук охоплює губами. Після глибокого видиху хворий натискує на дно балончика (в цей момент викидається доза аерозолю) і одночасно робить глибокий вдих. Після короткочасної затримки дихання хворий витягає мундштук з рота і робить повільний видих. Після інгаляції на балончик надягають захисний ковпачок.

При догляді за хворим на емфізему легень слід памʼятати, що це захворювання невпинно прогресує при дії несприятливих чинників (куріння, забруднення повітря, загострення інфекції в бронхах)

​Догляд за хворими

​Мед персонал повинні навчити хворого жити з цим захворюванням, бо немає ліків, які б вплинули на морфологічні зміни в альвеолах і спричинили зворотний розвиток їх. Тому актуальним є виключення куріння, перебування у забруднених приміщеннях і попередження загострень хронічного бронхіту. Для хворих з обтяженою спадковістю щодо а,-антитрипсину важливим є правильна професійна орієнтація (з обмеженням фізичних навантажень), а також освоєння елементів дихальної гімнастики.

​

При первинній емфіземі - симптоматична терапія. Раннє призначення антибіотиків при приєднанні бронхолегеневої інфекції, раннє обмеження фізичного навантаження, виключення факторів, що мають пошкоджуючу дію на легені.

Рекомендуються заходи з попередження респіраторних захворювань у носіїв дефіциту а,- антитрипсину: протигрипозна вакцинація, імунотерапія інтерфероном в епідемічних ситуаціях, вітамінотерапія. Ранне виключення всіх відомих іритантів з довкілля хворого.

При вторинній емфіземі має значення своєчасне ефективне лікування хронічного бронхіту. Призначають бронхолітики (еуфілін, ефедрин, теопек), му-колітики, інгібітори АПФ (для зниження тиску в малому крові кровообігу). В останні роки широкого використання набули аерозольні інгалятори пролонгованої дії (дитек, беродуал, комбівент) у поєднанні з антагоністами кальцію.

​Профілактика

Multiple Choice

До фельдшера зверувся чоловік 38 років, який скаржиться на кашель з виділенням гнійного мокротиння неприємного запаху до 300 мл за добу, переважно вранці, задишку при фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,2°С. хворіє з 10 років. Обʼєктивно: губи ціанотичні.

Пальці у вигляді барабанних паличок. ЧДР- 24/хв.

Аускультативно над правою легенею вислуховуються

середньо пухирчасті вологі хрипи, які зменшуються після відкашлювання мокротиння. Найімовірніший попередній діагноз?

• Хронічний бронхіт

• Емфізема

  легень

• Бронхоектатична хвороба

• Абсцес легень

Multiple Choice

Фельдшера викликали до чоловіка 52 років зі скаргами на біль у правій половині грудної клітки, кашель з виділенням невеликої кількості "іржавого" мокротиння, підвищення температури до 40°С. Перкуторно - притуплений звук від кута правої лопатки донизу.

Аускультативно - там же ослаблене везикулярне дихання.

Найімовірніший попередній діагноз?

• Негоспітальна пневмонія

• Гострий бронхіт

• Бронхоектатична хвороба

• Емфізема легень

• Пневмосклероз

Multiple Choice

Фельдшера ШМД викликали вночі до чоловіка, в якого

раділен я жевого пнотогу мокротиння. Мацанель із

положенні ортопное. Дихання шумне. Пульс - 100/хв., ритмічний, слабкого наповнення. Над легенями - вологі дрібно пухирчасті хрипи. Виберіть препарат, який необхідно застосувати?

• Фероплек

• Панангін

• Єссенціале

• Метопрол ол

• Лазікс

Multiple Choice

Хворий 60 років скаржиться на високу температуру - 39°С, кашель із слизисто-гнійним мокротинням, задишку, біль у грудній клітці. Лікується у відділенні з приводу пневмонії.

Стан хворого погіршився : біль у грудній клітці зменшився, але зʼявилась задишка змішаного характеру з частотою дихань 40/хв. Права половина грудної клітки відстає в Диханні, перкуторно визначається тупий звук. Фельдшер Запідозрив розвиток ексудативного плевриту. Яка

аускультативна картина характерна?

• Шум тертя плеври

• Вологі хрипи

• Сухі хрипи

• Дихання відсутне

• Амфоричне дихання

Multiple Choice

У пацієнта раптово виникла задишка з подовженим видихом, дистанційні сухі хрипи. Хворий сидить у ліжку, спираючись на коліна. Шкіра бліда, пульс - 90/хв., АТ-

140/90 мм рт.ст., частота дихання - 36/хв. Над легенями

перкуторно визначається коробковий звук, аускультативно - велика кількість сухих хрипів. Що в першу чергу треба зробити під час надання невідкладної

допомоги?

• Інгаляцію сальбутамолу із кишенькового інгалятора

• Виконати дихальну гімнастику

• Заспокоїти хворого

• Ввести в/м 2% р-н папаверину

• Ввести підшкірно 0,1 % розчин адреналіну

Multiple Choice

Фельдшера ФАПу викликали до пацієнтки 30 р. Скарги на напад ядухи з експіраторною задишкою. Напад не усувається ефективними раніше сальбутамолом та еуфіліном, триває майже добу. Обʼєктивно: стан тяжкий,

ЧДР- 40/хв., вислуховується багато хрипів зі свистом у легенях з обох боків. Який основний препарат слід ввести пацієнту в даному випадку:

• АСТМОПеНТ

• D Папаверин

• Преднізолон

• Солутан

• Морфін

Multiple Choice

Хвора 35 років скаржиться на загальну слабкість, головний біль, задишку, біль у лівій половині грудної клітки, сухий кашель, підвищену температуру тіла - 39°С. Хворіє другий день. Стан тяжкий, на губах герпес. Ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. Над нижнею долею лівої легені перкуторно визначається притуплено-тимпанічний звук, аускультативно крепітація. Про ураження яких структур свідчить крепітація?

• Плевральних листків

• Альвеол

• Крупних бронхів

• Мілких бронхів

• Середніх бронхів

Multiple Choice

Фельдшера викликали до пацієнтки 30 р, яка мала скарги на напад ядухи з утрудненим видихом. Напад триває

понад добу. ЧДР- 50/хв., над правою легенею дихання не

вислуховується. Вкажіть найімовірніший попередній діагноз:

А *Астматичний статус В

Госпітальна невмонія С

Серцева астма

Д Обструктивний бронхіт

Е Бронхоектатична хвороба

• Серцева астма

• Обструктивний бронхіт

• Бронхоектатична хвороба

• Астматичний статус

Multiple Choice

82

До фельдшеру ФАПу звернувся хворий Ф, 44 роки, який скаржиться на напад ядухи з утрудненим видихом, який

закінчується кашлем з відходженням невеликої кількості склоподібного мокротиння. Найімовірніший попередній діагноз?

А *Напад бронхіальної астми

В Напад серцевої астми

С Гострий бронхіт

D Емфізема легенів

Е Бронхоектатична хвороба

• Емфізема легенів

• Напад бронхіальної астми

• Гострий бронхіт

• Напад серцевої астми

• Бронхоектатична хвороба

Multiple Choice

До фельдшера ФАПу звернувся пацієнт зі скаргами на кашель з виділенням до 200 мл гнійного мокротиння, переважно вранці. Хворіє тривалий час хронічним обструктивним бронхітом. При огляді: грудна клітка емфізематозна, пальці мають вигляд "барабанних паличок", нігті - "годинникових скелець". Який метод діагностики найбільш інформативний для цього

захворювання?

• Дослідження крові

• Плевральна пункція

• Бронхографія

• Флюорографія

• Спірографія