маруся чурай ліна костенко

Яку пісню співали дівчата, йдучи берегом ?

• "Ой не ходи, Грицю"

• "Зелененький барвіночку"

• "Рости, рости, дівчинонько, на другую весну!"

• "Не плач, не журися, а за свого миленького богу помолися".

Про що просить героїня в кінці твору ?

• не співати пісню, бо вона іще жива

• помянути, як загине

• співати пісень

• провідати

Кого героїня називає найвірнішим другом

• Івана

• Соловейка

• Жайворонка

• Андрія

Кого описано у рядках:

Ото як вийде, як заграє брівками,

очима стрельне і туди, й сюди,

у чобітках із мідними підківками,

зелений верх, козлові переди.

• Галю Вишняківну

• Галину матір

• Марусю Чурай

• Марусину матір

• Бобренчиху

У кінці твору Марусі Чурай пропонує одружитися

• Семен Черкес

• Грицько Бобренко

• Мартин Пушкар

• Яким Шибилист

• Іван Іскра

Головна тема роману "Маруся Чурай" - зображення

• життя українських жінок у зруйнованій Полтаві середини XVII ст.

• облоги Полтави польською шляхтою в 1659 р.

• передумов для створення пісень, які стали народними

• нещасливого кохання Марусі й Грицька на тлі картин життя України XVII ст.

• нерозділеного кохання Марусі Чурай та Івана Іскри, його жертовності заради любові

Кому належать слова:

Красива я була, правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

• Марусі Чурай

• Галі Вішняківні

• Бобренчисі

• Галиній матері

За жанром твір Л. Костенко "Маруся Чурай"-це

• драматична поема

• лірична драма

• історичний роман

• історичний роман у віршах

До проблем роману "Маруся Чурай" НЕ НАЛЕЖАТЬ

• патріотизм

• любов і зрада

• митець і суспільство

• індивідуальна свобода людини

• фанатизм і гуманізм

Стосунки Марусі й Грицька («Маруся Чурай») подібні до взаємин

• Лесі й Петра Шраменка («Чорна рада» Пантелеймона Куліша)

• Мелашки й Лавріна («Кайдашеїю сім’я» Івана Нечуя-Левицького)

• Галі й Чіпки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика)

• Мавки й Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки)

• Олесі й Василя («Україна в огні» Олександра Довженка)