Колективізація

Курс на суцільну колективізацію сільського господарства проголошено

• 1927

• 1929

• 1930

• 1932

Постанову ЦВК і РНК СРСР, що ввійшла в історію як «закон про п’ять колосків», прийнято

• 1927

• 1929

• 1930

• 1932

Комісія В. Молотова, що діяла в Україні впродовж жовтня 1932 р. – січня 1933 р.

• контролювала повне виконання хлібозаготівельного плану.

• уводила в дію Харківський тракторний завод.

• підводила підсумки кампанії боротьби з неписьменністю в республіці.

• розслідувала справу «Спілки визволення України».

Що стало головною причиною Голодомору 1932—1933 рр.?

• посуха та неврожай

• цілеспрямована політика вищого партійного керівництва

• провал політики індустріалізації

• агресивна політика проти УСРР сусідніх держав

«Перекачування коштів із села в місто» наприкінці 1920-х — у 1930-ті рр. було:

• одним зі шляхів обмеження зростання цін

• однією з умов проведення грошової реформи

• одним із джерел фінансування індустріалізації

• одним із засобів матеріального стимулювання селян

Одна з причин прийняття рішення про суцільну колективізацію сільського господарства полягала в прагненні радянського керівництва:

• зберегти традицію общинного землеволодіння

• замінити продрозкладку продподатком

• відмовитися від примусових методів управління сільським господарством

• знайти кошти для фінансування індустріалізації

Що дало можливість більшовицькому керівництву реалізувати плани форсованої колективізації українського села?

• українські селяни щиро вірили в ідеали комунізму та підтримували політику КП(б)У

• масштабні репресії та Голодомор

• широка агітаційна кампанія та економічна зацікавленість селян

• колгоспи швидко довели селянам свою ефективність

Згідно з постановою РНК УСРР занесення на «чорну дошку» за «злісне саботування хлібозаготівель» передбачало:

• вилучення зерна, господарського інвентарю і відправка на примусові роботи на промислові новобудови

• конфіскацію всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів

• надання екстреної продовольчої допомоги членам колгоспу за рахунок селян-одноосібників

• ліквідацію «куркулів» і «підкуркульників» і виселення решти селян до Сибіру

Із якою політикою пов’язаний уривок із джерела?

«Майже п’ять місяців, як ми виселені… Невже ви думаєте, що ми куркулі? Ні, ми не куркулі, ми сумлінні працівники, ми не розкуркулені, а розграбовані місцевою владою».

• «червоноармійська атака на капітал»

• колективізація

• нова економічна політика

• «воєнний комунізм»

Ставлення більшості українських селян до колективізації сільського господарства:

• байдуже, оскільки вони мали право не вступати в колгоспи, залишатися одноосібниками.

• вороже, стихійний опір, збройні повстання, не віддавали колгоспам своє майно і худобу.

• ентузіазм, піднесення, всебічна підтримка, добровільний запис у колгоспи.

• стримана підтримка, адже селяни вважали колгоспи формою кооперації, яку вони сприймали цілком позитивно.