Складнопідрядне речення.

Підрядне з’ясувальне є в реченні

• А навкруги так тихо, що росинка з листа не скотиться.

• Є такі гірські вершини, що сягають аж під зорі.

• Все, що відбувається в світі природи, має свій сенс.

• Коли вже народився ти поетом, – за все відповідай у цім житті.

• Зорею станьмо для людей отих, яких на світі вже нема в живих.

Складнопідрядне означальне речення подане в рядку

• Місяць повис над ставом, нитку сріблясту в’яже, щоб таємниці неба і землю людей з’єднати.

• Під тихе рипіння морозу я казку стару пригадаю, як тихо шепочуться лози весною в подільському краю.

• У досвітньому небі сизіли далекі пера непорушних хмар, наче над цією землею летіло з усіх усюдів безліч перелітних птахів.

• Як одступиш од гармат на аршин, то вона од тебе на сажень.

• Туди, де образи кохані, душа окрилена летить.

Підрядне способу дії є в рядку

• Здоровий садок слався зеленими хвилями за домом на гору, скільки можна було скинути оком.

• Квітує день на радощах буття, що нам кують зозулі із ліщини.

• Як тільки займеться десь небо з другого боку, встає зараз червоний туман і розгортає крила.

• Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль і сяйво без зірок.

• Пташки, що влітку так співали, у вирій вже повідлітали.

Підрядна частина місця є в реченні

• Щасливий той, хто виріс на Дніпрі, перетинав його бистрінь глибоку.

• Десь високо в небі, під самими зорями, що вже меркли і гасли, погуркував літак.

• Намалюй мені ніч, коли падають зорі.

• Як радію за ту людину, що загублену радість знайшла.

• Посеред ріки, де протікала бистрінь, зашипів, увігнувся і тріснув кількома сліпучими промінцями ясний лід.

Підрядне часу є в реченні

• Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому.

• Бо коли над сонцем заплететься хмарка, а у серце стукне копитом зима – не нарвеш ти квітів у пожовклім парку, не нарвеш ти квітів, коли їх нема.

• Де б у світі я не мандрував, завжди прохолодою сріблиться в пахощах густих калин і трав дзвонкова одстояна криниця.

• Ми розвіяли хмари похмурі, щоб над нами сіяла блакить.

• Щасливий майстер, що з тяжкої брили прекрасну постать висікав на радість людям.

Підрядне причини є в реченні

• І тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони „я”.

• Те, що було, минулося і знову не буде.

• Пахне, кажуть, ромен гіркотою, наче пізня дівоча любов.

• Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.

• Хай сторінки мої нерівні й незграбно зверстані рядки, бо в книгу дні мої мандрівні життя вписано од руки.

Підрядне мети є в рядку

• Жнива найменше схожі на народ, хоч і вінчають битви переможні.

• Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

• Бджолина сім’я над гречками гула, так що медом іскрилися сота.

• Щасливий, хто сни має милі.

• На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.

Підрядне умови є в реченні

• Якщо ви любите пісні, запрошуйте у гості птаство.

• Те, що було, минулося і знову не буде.

• Принишкли хати, наче присіли до землі.

• Дерева благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краї.

• З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.

Складнопідрядне допустове речення є в рядку

• То не любов, яка не вміє бажати іншому добра.

• Всі слова на світі замалі, щоб, як хліб, дзвеніти з краю в край.

• Десь за перевеслом горбатого обрію, що весь видимий світ зв’язав у тугий та дозрілий сніп, зводилося сонце.

• Дарма що стояло тихе сонячне безвіття, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху.

• Якщо взявся іти, кінця ти доходжай.

Допущено пунктуаційні помилки в реченні

• В небосхил задивившись далекий, де задумливо зорі горять, дві високі гілчасті смереки край заснулого саду стоять.

• Який же хлібороб щасливий коли із печі на світанку, мов сонце випечене з млива, ми хліба беремо буханку.

• Коли місяць запріг небо, засіяне зорями, й сошником своїм землю орав, наша сотня стояла дозорами біля чорної смуги Дніпра.

• Хто не має крил, той не злетить у піднебесся.

• Угорі озвалися журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ними в далекий вирій.