Простий підмет ужито в реченні

• Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва.

• Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів.

• Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат.

• Оця реальна мить вже завтра буде спомином.

• Стежкою наближалися дві молодиці.

Простий підмет ужито в реченні

• Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва гора.

• П’ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів.

• Тут ми з Піратом і кинулись до моркви.

• Усі ми прагнемо красу природи осягнуть.

• Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні

• Визволені не можуть забути своїх визволителів

• Усмішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в той дім.

• І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

• Буде змушений упасти мертвим хижий птах.

• Починає світати за лісом червоною барвою

Підмет виражено неозначеною формою дієслова в реченні

• Ми нічого спинити не в силі.

• Сідати за стайню збирається сонце.

• Намотати на вус — означає добре запам’ятати.

• Іти мені додому неблизький світ.

• Стати хліборобом радили мені з дитинства.

Простий дієслівний присудок ужито в реченні

• Море було безбарвне, аж чорне.

• Гірські печери ще затоплені водою.

• Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

• Щире кохання не вкрите серпанками.

• Грудневі дерева стоять голі

Простий дієслівний присудок ужито в реченні

• Вести всі роботи з дотриманням графіка — золоте правило.

• Найбільша наша турбота — виробити спільні рекомендації.

• Гарним був Київ цього свіжого осіннього ранку.

• Передавати досвід молодим — найбільше щастя.

• О вісімнадцятій тридцять будь обов’язково вдома.

Складений іменний присудок ужито в реченні

• Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника.

• Художник щоразу все мусить відкривати заново.

• Сорок вісім могутніх струменів злилися в один велетенський водоспад.

• А три покоління селянського дому вмістились на знімках старого альбому.

• Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті!

Складений дієслівний присудок ужито в реченні

• Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

• Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

• Життя стає радістю для кожного у рідному краю.

• Хмари починають темніти, стають синьо-чорні.

• Боятися смерті — на світі не жити.

Складений дієслівний присудок ужито в реченні

• Заміж вийти — не дощову погоду пересидіти.

• А ось тепер будемо вечеряти всі разом.

• Любить людей мене навчила мати.

• Моє серце прагне буять на просторі!

• На дніпровській долині ромашка побита зів’яла.

Однорідними підметами й присудками ускладнено речення

• Селяни виходять на городи, поля, копають і висівають у землю насіння.

• За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.

• Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі, а гуркотіло, гомоніло, кипіло.

• Лози, кручі, висип, ліс — усе блищить і сяє на сонці.

• Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах.