Звертання

а) називає того, до кого звертаються;

б) називає того, хто звертається;

в) виражає ставлення мовця до висловлюваного;

г) виражає думку, яку виражає мовець.

а) є головним членом речення;

б) є другорядним членом речення;

в) не є членом речення.

а) Читаю знов твої листи, моя ти пташко рідна мила.

б) Читаю знов твої листи моя ти пташко рідна, мила.

в) Читаю знов твої листи, моя ти пташко, рідна, мила.

г) Читаю знов твої листи моя ти, пташко, рідна, мила.

а) лапками;

б) тире;

в) комами;

г) знаком оклику;

д) комами і знаком оклику.

а) прості і складні;

б) односкладні і двоскладні;

в) поширені і непоширені.

а) Візьміть мене хмари на крила свої. ( О.Олесь )

б) Не шуміть ліси зелені! Спати йдіть вітри студені! (О.Маковей )

в) Не шуми ти луже. (В.Сосюра )

г) Рости моя пташко мій маковий цвіте розвивайся, поки твоє серце не розбите ...

д) І тут можна помилитись Марійко у своїх здібностях.

а) Відлетіли сірі гуси, в лісі осінь вже гуде (М. Стельмах);

б) Мій дід теж Матвієм звався (М. Стельмах);

в) Балакай, пане Свириде, побачиш, що з того вийде (Нар. тв.).

г) Через тумани лихі, через велике горе ти світиш мені, моя зоре.

а) Дзвінко бийте ковалі! (П. Тичина);

б) Мовчи язичку дістанеш паляничку (Нар тв.);

в) Нарешті я догнав тебе царівно! (І. Кочерга).

г) Де ти фантазіє там радощі й весна.

а) Гей рицарю жадібний стережись! (М. Бажан)

б) Розмахніться дужче теслі! (П. Тичина)

в) Коли б ти нічко швидше минала (Л. Українка).

г) Де ти бродиш моя доле?

а) Ви заграйте гори! Зашуміть діброви! (Ю.Шкрумеляк)

б) Не бійся друже мій мого терпкого слова! ( О.Маковей)

в) Не плач не журися молодий козаче. ( Нар. тв.)

г) Чудова українська пісне ти прикрашаєш кожне свято.