Тема 2: НОРМИ І ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Договірні норми міжнародного права – це:

• норми, що є продуктом угоди суб’єктів міжнародного права й містяться в міжнародних договорах

• регулюючі найважливіші суспільні відносини між суб’єктами міжнародного права

• норми, які регулюють відносини між усіма державами-членами світового співтовариства

• норми, які закріплені в угодах між державами визначених географічних регіонів

Яку назву має одна із форм нормотворчої діяльності, процес упорядкування та узгодження норм міжнародного права через усунення наявних між ними суперечностей та скасування застарілих положень?

• інкорпорація;

• адаптація;

• кодифікація;

• консолідація

Яку назву має система заходів із забезпечення фактичного виконання державою міжнародного зобов’язання на своїй території всіма органами та особами, які перебувають під її юрисдикцією?

• систематизація;

• ратифікація;

• імплементація;

• стратифікація

Міжнародний договір і звичай за юридичною силою:

• рівні;

• договори мають пріоритетом над звичайними нормами;

• договір і звичай взаємодоповнюють один одного;

• норми міжнародного звичаєвого права переважають над договорами

Види норм міжнародного права:

• норми дипломатичного етикету, звичаю, резолюції міжнародних конференцій і організацій;

• адміністративні, кримінальні;

• універсальні, партикулярні, диспозитивні, імперативні, договірні;

• цивільно-правові, процесуальні, але ускладнені іноземним елементом.

Принцип непорушності державних кордонів:

• державні кордони, визначені державами історично один раз, не підлягають будь-якому зміні;

• держава самостійно визначає свої кордони, правила їх перетину і прикордонний режим;

• визнання існуючих кордонів, відмова від будь-яких зазіхань на ці території, відмова від будь-яких територіальних домагань в даний момент і в майбутньому;

• межі визначають сусідні держави

Основні вимоги, яким повинна відповідати норма міжнародного права:

• юридична сила, юридичний обо'вязок та відповідальність;

• правоздатність, дієздатність та деліктоздатність:

• гіпотеза, диспозиція та санкція;

• юридична сила, регулюванння відносини між суб'єктами міжнародного права та загальний характер.

Основними особливостями договірних норм є:

• письмова форма, стабільність змісту, легкість застосування, ефективний контроль за реалізацією;

• вони є загальновизнаними, універсальними та

  є критерієм законності всієї системи міжнародно-правових норм;

• визнання держави, визнання уряду, визнання авторитету державного діяча, визнання міжнародного діяча;

Кодифікація міжнародно-правових норм:

• включає в себе певну сукупність правових та інституційних засобів, які використовуються суб'єктами міжнародного права на міжнародному та національному рівнях, з метою реалізації приписів норм міжнародного права;

• виявляється передусім у змісті діяльності його структурних елементів (правового та інституційного);

• юридично узагальнене правило поведінки суб’єктів міжнародного права в певній сфері правовідносин;

• процес систематизації діючих норм, у результаті якого ліквідують прогалини в правовому регулюванні, відбувається заміна старих норм новими.

Неофіційною кодифікацією займаються:

• Рада Європи, ООН

• Інститут міжнародного права (м. Ганта, Бельгія), Асоціація міжнародного права (Брюссель, Бельгія), Американський інститут міжнародного права;

• Люблінський трикутник, Агентства Європейського Союзу

• Європейська комісія‎, Організація Об'єднаних Націй, Організація Американських Держав