Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).

Вогнища то згасали,(1) то знову спалахували,(2) жахаючи собою темряву,(3) і тоді

здавалося,(4) що на яр налетіли якісь фантастичні чорні птахи,(5) які кружляють над

ним,(6) махаючи велетенськими крилами,(7) і все намагаються викрасти ті вогні.

НЕПРАВИЛЬНО обґрунтовано вживання розділових знаків, запропоноване в рядку

• кома 1 – між однорідними членами речення

• коми 2, 6 – при відокремленій обставині

• кома 3 – на межі сурядних частин складного речення

• коми 4, 5 – на межі підрядних частин складного речення

• кома 7 – при однорідних членах речення

Граматично правильне речення можна утворити, якщо до фрагмента

«Оглядаючи експозицію музею, …» додати

• екскурсоводом було наведено невідомі факти про неї.

• усі експонати вразили нас своїм різноманіттям.

• уважно слухайте гіда, робіть короткі записи.

• наші знання з історії були дуже доречними.

• це чудова можливість поринути в минуле.

Синонімічними до простого речення «Через постійне плазування в тіні ви

позбавляєте себе можливості знайти сонце» є всі наведені складні речення, ОКРІМ

• Ви не зможете знайти сонце, якщо виберете плазування в тіні.

• Ви не зможете знайти сонце, бо вибрали плазування в тіні.

• Ви не зможете знайти сонце, тому що вибираєте плазування в тіні

• Ви не зможете знайти сонце, оскільки вибираєте плазування в тіні.

Складне речення з підрядним обставинним мети утвориться, якщо частину повертаюсь додому вписати замість крапок у реченні

• Щойно велике свято...

• ... так що готуйте, мамо, вечерю.

• Коли тяжко на душі... .

• ... аби розвіяти сум і тривогу.

• .... бо рідна кличе сторона.

Правильно оформлено пряму мову в реченні

• Іван Франко писав «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі

  будуть ученими працівниками».

• «Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері – це означає відчувати, що ти за

  все відповідаєш».

• «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. Людину

  можна знищити, але її неможливо перемогти».

• «Ми – не безліч стандартних «я», – стверджував Василь Симоненко і додавав: – А безліч

  всесвітів різних».

• «Багато величного є на Землі, але немає нічого більшого, як людина» – переконував славетний драматург Софокл.

Безсполучниковим є речення

• Він усміхається до сонця, пестить рукою жовті кленові листочки.

• Як явір простягає віти до явора через ріку, так матері одної діти шлють пісню

  гомінку.

• Проміння місяця ламалося в хвилях, блищало, лопотіло і рябіло.

• Учи азбуку – прийде хліб у руку.

• І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними, як у дружній

  сім’ї.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення

На лугах вже скошено траву... вибрати

• і виполошено перепелині гнізда.

• так що буде що їсти вівцям.

• і літо буйне в береги ввійшло.

• зібрано останні колоски.

• як на межі, на оболоні.

Односкладним означено-особовим є речення

• Посадили над козаком явір та калину.

• Без дурня і паска не освятиться.

• Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

• Не стидно мовчати, коли нема чого сказати.

• Назриваю в гаю запашного зілля, запашного зілля, вибуялих трав.

Додаток виділено в реченні

• Від козаччини до Чорнобиля — усе українське життя стає епосом.

• Колись велика ріка Конка сьогодні стала річкою.

• Весна — художник дуже знаменитий.

• Нашу індивідуальність створює пам’ять.

• Митець — створіння примхливе й складне.

Речення з однорідними членами можна утворити, якщо до частини «Я обожнюю

теплі травневі вечори…» додати

• але недолюблюю холодні листопадові.

• зі щебетанням птахів у нашому саду.

• тоді так мріється про щось небуденне.

• напоєні пахощами яблуневого цвіту.

• хоча й червневі мають свої принади.