Пряма мова

Правильно розставлено розділові знаки в реченні

• «Гриміла наша мінометна і гриміти буде!», — запевнили товариші Васю на прощання.

• «Денисе, відтепер кажи: пройшов Крим, Рим і будапештські труби» — не втримався Хаєцький.

• Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати: «Вийди, вийди, господарю».

• Котився віночок по полю, просився у женчиків додому — «Возьміте мене, женчики, з собою».

Правильно розставлено розділові знаки

• «Христе, тікаймо!», — твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся.

• «Та не гавкай хоч ти мені», — жалівся дід.

• Тоді громада загула прелюто: — «Вона ж свій злочин визнала прилюдно!

• «Це я, ваш Пірат, впізнаєте? — гавкав він крізь сльози — О, який я щасливий!»

Правильно розставлено розділові знаки

• «Мати Божа, Царице небесна, гукала баба в саме небо, — святая великомученице, побий його!»

• Олеся… промовляла тихо, утопаючи в нестерпній тузі, «Прощайте, не забувайте мене, не забудете?»

• «Мамо… — і додав, дивлячись на матір: — Дозвольте вас так називати, бо ви ж така… як і моя мати».

• Гальт! Руки вгору? Виходь!», гукнув німецький єфрейтор, з’явившись на порозі якраз в момент пострілу.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

• Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими літерами: «Судив і присуд виконав я — Григорій Многогрішний. ».

• Мама довго мовчить, потім зітхає і каже: «Вона любила твою тата. А ти на нього схожий…»

• «Цирк?……перепитав Оверко, — Рід наш великий, голови не щитані, крім нас двох, ще троє рід носять».

• Нема Січі: очерети у Дніпра питають: «Де-то наші діти ділись, де вони гуляють?»

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

• «Веди ж нас, Василю, до пана, — каже полковник Шрам. — Де він? Чи в світлиці, чи в пасіці?»

• «Нащо ви одв’язали нашого коня та заперли в свій хлів? — крикнула Мотря: Не святі ж прийшли з неба та одв’язали його!»

• Тоді вдова Бобсичиха озвалась: «Та вуха ж в’януть на таку олжу! Вона сама Грицькові нав’язалась».

• Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: «Є — нема, є — нема, є…»

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

• «З тобою мова буде потім, — сказав Іван, — Я служу революції, Інтернаціоналу».

• Запала тиша, як в страшному сні, Горбань сказав: «Причому тут пісні?»

• «Хтось нетутешній, — бурчав крізь зуби. — Іч, іроди! Двоє, видать, були. Не тайгові — тайгові не порушать закону».

• Вже як ішли в поле, сусід казав хлопцеві: «Перебрався б ти до нас!»

Реченню

Ет байдуже озвалася матуся то був не день, то сполох був, та й годі.

відповідає схема:

• А: «П!»

• «П», — а.

• «П, — а, — п».

• П! — а. — П!»

Реченню

А ясень їй киває в верховітті Найкраща в світі!

відповідає схема:

• А: «П!»

• «П», — а.

• «П, — а, — п».

• «П, — а: — П».

Реченню

Це і все. Я йду помітитися, Олесю сказала Христя.

відповідає схема:

• А: «П!»

• «П», — а

• «П, — а, — п».

• «П, — а: — П».

Реченню

Драбиною її плещи, та добре! кричала Кайдашиха Нехай не збирає яєць на нашому горищі!

відповідає схема:

• А: «П!»

• «П», — а.

• «П, — а: — П».

• «П! — а. — П!»