Приклади оформлення бібліографічного опису

В Україні діють стандарти на бібліографічні описи

• ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис"

• ДСТУ 8302:2015 «Інформація

  та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання»

• жоден з варіантів

Бібліографічний посилання — це

• сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документа інший документ, що є необхідним й достатнім для його загальної характеристики, ідентифікування та пошуку.

• всі види опублікованих і неопублікованих документів, їхні окремі складники або групи документів на будь-яких носіях .

• набір правил опису, складений Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) для опису широкого спектра бібліотечних матеріалів.

• тематично відібраний систематизований перелік бібліографічних відомостей щодо використаної, цитованої чи рекомендованої літератури, пов’язаних із основним текстом цифровими порядковими номерами або шляхом зазначення прізвища автора (початкового слова назви) та року видання.

Прикнижкові бібліографічні списки — це

• сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документа інший документ, що є необхідним й достатнім для його загальної характеристики, ідентифікування та пошуку.

• всі види опублікованих і неопублікованих документів, їхні окремі складники або групи документів на будь-яких носіях .

• набір правил опису, складений Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) для опису широкого спектра бібліотечних матеріалів.

• тематично відібраний систематизований перелік бібліографічних відомостей щодо використаної, цитованої чи рекомендованої літератури, пов’язаних із основним текстом цифровими порядковими номерами або шляхом зазначення прізвища автора (початкового слова назви) та року видання.

Міжнародний стандартний бібліографічний опис — це

• сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документа інший документ, що є необхідним й достатнім для його загальної характеристики, ідентифікування та пошуку.

• всі види опублікованих і неопублікованих документів, їхні окремі складники або групи документів на будь-яких носіях .

• набір правил опису, складений Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ для опису широкого спектра бібліотечних матеріалів.

• тематично відібраний систематизований перелік бібліографічних відомостей щодо використаної, цитованої чи рекомендованої літератури, пов’язаних із основним текстом цифровими порядковими номерами або шляхом зазначення прізвища автора (початкового слова назви) та року видання.

Елементи бібліографічного запису (заголовок і бібліографічний опис) та знаки пунктуації в бібліографічному посиланні, незалежно від його призначення та виду, наводять з урахуванням таких особливостей:

• відомості, запозичені не з титульної сторінки документа, дозволено не брати у квадратні дужки

• замість знака «крапка й тире» («.–»), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують)

• за потреби у заголовку бібліографічного запису позатекстового посилання можна зазначати більше ніж три імені авторів

• у заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому їхні імена в бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють

Якщо кілька бібліографічних посилань у складі комплексного посилання мають ідентичні заголовки (один і той самий автор кількох праць), у другому й наступних посиланнях ці заголовки можна замінити словами:

• «Його ж»,

• «Ним ж»,

• «Нього ж»

• «Йому ж»

Між елементами пошукових даних ставлять знак

• крапка

• двокрапка

• тире

• дві навскісні риски

Чи вірне твердження «Довгу електронну адресу можна переносити на наступний рядок. У цьому разі останнім у першому рядку має бути знак “навскісна риска” (“/”)»

• так

• ні

Після електронної адреси подають відомості про

• дату звернення до електронного ресурсу віддаленого доступу: число, місяць і рік

• інше місцезнаходження чи форму електронного ресурсу

• цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документ

• джерела цитат, фактів, іншої інформації

Якщо справа (одиниця зберігання) чи певний архівний документ, який зберігають у цій справі, не має назви, її формулює дослідник.

У цьому разі назву справи подають у

• квадратних дужках

• круглих дужках

• двох навскісних рисках з обох сторін

• дві навскісні риски спочатку