Допоміжні алгоритми Lazarus

Заздалегідь розроблений алгоритм, до якого можна звертатися неодноразово з основного алгоритму в процесі розв'язування конкретної задачі.

• Допоміжний алгоритм

• Допомагальний алгоритм

• Класичний алгоритм

У мовах програмування допоміжні алгоритми реалізуються за допомогою

• двовимірних масивах

• Підпрограм

• одновимірних масивах

Головні переваги використання підпрограм

• Суттєва економія тру- довитрат програмістів за рахунок того, що підпрограма розробляється один раз, а використовується багаторазово у різних програмах

• Створення двовимірного масиву

• Скорочення довжини програмного коду, а отже, зменшення обсягу пам'яті для її збереження за рахунок того, що в програмі не потрібно кожного разу наводити повний текст коду підпрограми (достатньо в основній програмі вказати її ім'я й аргументи)

• Спостереження за змінами у природі

Де обов' язково потрібно описати підпрограми?

• у розділі min та max

• у розділі mas

• у розділі опису

Що містить опис?

• Заголовок підпрограми

• назву масиву

• тіло програми

• початок та кінець програми

Змінні, константи й типи даних, які використовуються у підпрограмі, можуть бути оголошені як в основній програмі, так і в підпрограмі. Якщо вони оголошені в основній програмі, то доступні у будь-якій підпрограмі і їх називають

• Національними

• Територіальними

• Глобальними

• Локальними

Змінні, константи й типи, оголошені у підпрограмі, доступні лише цій підпрограмі і їх називають

• глобальними

• локальними

• національними

• корпоративні

Змінні, вказані в заголовку підпрограми, називають

• фактичними параметрами

• формальними параметрами (параметрами)

• глобальними параметрами

Змінні, які вказані в операторі виклику підпрограми, називають

• фактичними параметрами (аргументами)

• параметрами

• формальними параметрами

У середовищі Lazarus існують два різновиди підпрограм:

• процедури

• дискримінант

• квадратне рівняння

• функції