ЛОГІКА_2

Мовна (знакова) конструкція, в якій за певними граматичними (синтаксичними) правилами об’єднуються слова

• речення

• словосполучення

• висловлювання

• судження

Логіко-семантична категорія, яка виражає форму мислення та форму вираження знання

• судження

• умовивід

• речення

• висловлювання

Судження складається з

• предікат

• зв'язка

• суб'єкт

• слово

• речення

Те, про що йдеться у судженні; не сам предмет дійсності, а поняття про предмет думки

• суб'єкт

• предикат

• словосполучення

• судження

Те, що мовиться у судженні про предмет думки; поняття про те, що стверджується або заперечується про предмет, виражений суб’єктом

• слово

• предикат

• умовивід

• судження

Судження, в якому стверджується або заперечується належність предмету певної властивості чи ознаки

• атрибутивне

  судження

• судження існування

• судження відношення

• категоричність судження

Складне судження, утворене з двох простих суджень, що перебувають у відношенні причини і наслідку, пов’язаних за допомогою логічного сполучника «якщо... то», називається

• імплікативним

  (умовним)

• кон’юнктивним

  (єднальним)

• диз’юнктивними

  (розподільним)

• еквівалентними

Судження, що утворені з простих, за допомогою з’єднання їх логічним сполучником «Якщо..., і тільки якщо, то...», називається

• еквівалентним

• розподільними (диз’юнктивними)

• єднальним (кон’юнктивним)

• умовним (імплікативним)

Судження, суб’єкту якого належать усі зазначені предикати. Утворюються з простих за допомогою сполучника «і»

• Умовним (імплікативним)

• Єднальним (кон’юнктивним)

• Розподільними (диз’юнктивними)

• еквівалентними

Судження, утворені з простих, за допомогою поєднання їх логічним сполучником «або», називається

• диз’юнктивним

• кон’юнктивним

• імплікативним

• еквівалентним