Шлюбна культура українців

На Гуцульщині обряд створення головного убору нареченої називався «шити вінок». Кого запрошували шити вінок?

• молодих дівчат

• шила сама наречена

• заміжніх подруг нареченої

Заміжні жінки мали ховати волосся під очіпок, намітку, хустку. На що вказувала висота очіпків?

• на вік

• на кількість дітей у родині

• на заможність

Що не використовували для створення весільних вінків?

• перли

• пташине пір'я

• живі квіти

По завершенні весілля з дівчини знімали вінок й одягали хустку, намітку або очіпок. Утім, головним для переходу дівчини у статус жінки був інший обряд. Як він називався?

• обряд комори

• обряд викупу

• квітчання нареченої

Що українці на Гуцульщині називали «писаними пацьорками»?

• вишиванку

• намиста

• дівочий головний убір

До заміжжя молода мала встигнути наповнити скриню речами, які носитиме до самої старості. Як рано дівчата починали готувати своє придане?

• з 10–12 років

• за рік до весілля

• з 16 років

Одяг старшої дружки на весіллі повністю повторював вбрання нареченої. Але був елемент, який відрізняв дружку від молодої. Який?

• калач

• вінок

• рушник

З давніх часів прийшов звичай „вити гільце". Що це?

• оздоблена стрічками, квітами гілочка на весільному столі

• вінок, що плели подружки нареченої

• букет, який дарував чоловік нареченій

В Україні юридичною фіксацією шлюбу слугувало

• весілля

• змовини

• обряд комори

• вінчання

Хто мав право випікати коровай?

• мати нареченой

• жінки, що були щасливі у подружньому житті

• найстарша жінка в роду

• сама наречена