Однорідні члени речення, звертання, вставні слова

Однорідних членів НЕМАЄ в реченні

• По зелених пишних луках Волос пас овець гладких, грів їх вовною м’якою, одганяв вовків від них.

• Вечір в срібній млі розтанув, ніч спустилася на землю.

• Розкажу я вам не казку, а бувальщину одну.

• По лісах шумлять потоки, смарагдові від трави, розпливаючись то в багна, то в озера, то в стави.

Однорідні члени в реченні

Над струмком спинився олень, прислухається, тремтить, десь почув непевний шелест і зникає через мить.

• Однорідні підмети

• Однорідні присудки

• Однорідні означення

• Однорідні обставини

Кома між однорідними підметами ставиться у реченні (розділові знаки пропущено)

• В цю таємну ніч Купала в лісі папороть цвіте розцвітає обсипає цвіт-проміння золоте.

• Тягнуться до сонця і квітки і трави віти кучеряві гори голубі.

• Ні долі ні волі у мене нема зосталася тільки надія одна.

• Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

Непоширені однорідні члени вжито в реченні

• По лісах блукали кози, тури, олені, вовки, кабани, ведмеді, лосі, рисі, зубри, борсуки.

• Ні, я хочу крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні...

• Ловлю останній промінь на хмарах, продовжую тебе у вогні, в лампі, у фейєрверках, збираю з квіток.

• Човен плавко загойдався на волі, а далі тихо й рівно посунув по воді над зорями.

Кількох рядів однорідних членів НЕМАЄ в реченні

• На річках, високих горах, серед багон і болот городи, міцні твердині будував собі народ.

• Лебедині білі зграї в небі хмарами летять, навкруги орлині крила гучно, хижо лопотять.

• Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

• Над самим Дніпром на горах, огороджений з боків ровом, мурами, валами, Київ виріс і розцвів.

Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

• Блискають тільки гострі колючі згуки.

• По лісах дрімучих темних з луком пращур наш ішов…

• Раз якось був тихий літній вечір.

• Тихі ніжні зорі спадали з неба…

Правильно розставлено розділові знаки в реченні з однорідними членами й узагальнювальним словом

• …Ось і ворога відбито, все минуло – гнів і жах…

• Ах, як багато: неба, сонця, веселої зелені.

• Вівса, пшениці, ячмені – все злилося в одну могутню хвилю.

• Все повторялось – і краса, й потворність.

Правильно поставлено розділові знаки в реченні з однорідними членами

• Од свіжого подиху ранку злегка тремтіли жита, з рум'яного сходу линуло світло, і м'якими хвилями розпливалось поміж небом і землею.

• Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка: все се було йому знайоме, промовляло до його.

• Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

• Попідтинню сіромаха і днює, й ночує.

Правильно розставлено розділові знаки в реченні:

• Учітесь, читайте і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

• Немає берегів ні в смерті, ні в любові, в безсмертя, й вічності немає берегів.

• У драмі людській небагато дій – дитинство, юність, молодість і старість.

• Усе тут мовби однакове: і похилі до води вільхи, і засніжені береги.

Однорідні означення є в реченні (розділові знаки пропущено):

• Теплий легкий вітер розганяв залишки туману.

• Погода весь час стояла ясна сонячна.

• Уся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими хвилями.

• Незабаром ми почуємо гучні весняні пісні.