Перебудова 1985-91рр.

Умова, внаслідок якої стало можливим виникнення багатопартійності:

• активізація громадсько-політичного та робітничого руху в 1988-1989 pp., зростання політичної свідомості українців.
• проголошення політики гласності, яка сприяла утвердженню у свідомості громадян поглядів, відмінних від комуністичних.
• пропозиція лютневого (1990 р.) пленуму ЦК КПРС, рішення З'їзду народних депутатів СРСР про скасування шостої статті конституції СРСР, яка закріплювала однопартійну систему.
• усунення з поста першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького, який не допускав творення нових партій.

Подія, якій була присвячена акція 21 січня 1990 р. —утворення «живого ланцюга» між Києвом і Львовом:

• Акт Злуки.
• бій під Кругами.
• День проголошення УНР.
• Свято Водохреща.

Сутність Співдружності незалежних держав:

• нова модель СРСР, спроба під новою назвою зберегти старий геополітичний порядок.
• нове державне політичне утворення радянських республік на конфедеративних засадах.
• нове державне політичне утворення радянських республік на федеративних засадах.
• форма ліквідації СРСР і переходу відроджених та новостворених держав до системи двосторонніх рівноправних стосунків.

Вимога студентів, яку було виконано майже відразу: під час "Революції на граніті"

• вибори на багатопартійній основі.
• відмова від підписання союзного договору.
• відставка голови уряду.
• передача майна КПРС місцевим органам влади.

Категорії населення, що чинили активний опір політиці радикальних реформ у СРСР в роки «перебудови»:

• дисиденти, інтелігенція, діячі культури
• інтелігенція, колгоспники, робітники.
• колгоспники, робітники, парт номенклатура.
• партноменклатура, працівники державного апарату, офіцери-військовослужбовці.

Основне положення закону «Про мови в Українській РСР»:

• гарантія верховенства української мови.
• державний статус російської мови.
• державний статус української мови.
• російська і українська мови стали державними.

Заходи, здійснені владою в перші два роки «перебудови»:

• боротьба з алкоголізмом, наведення дисципліни, заохочення ініціативи, дозвіл на існування дрібних приватних підприємств і фермерських господарств.
• реабілітація політв'язнів, чистка кадрів партапарату, запровадження демократичних засад виборів керівників різного рангу.
• скасування шостої статті конституції СРСР, проведення реформи виборчої системи, гарантування здійснення громадянами своїх демократичних прав.
• удосконалення роботи адміністративно-бюрократичного апарату держави, посилена боротьба з корупцією, порушеннями дисципліни.

Причини втрати КПУ провідних позицій в українському суспільстві:

• курс КПУ на розбудову української державності та національне відродження.
• неспроможність запобігти екологічній кризі, спричиненій аварією на Чорнобильській АЕС, провінційність політичного мислення її керівників.
• організація КПУ різних національно-культурних об'єднань, які вийшли з-під контролю партії.
• страх перед демократизацією, яка сприяла національно-демократичному рухові, несумісному з комуністичною ідеологією.

Сутність Народного руху України за перебудову (з 1990 р. — НРУ) у перший рік його існування:

• масова громадсько-політична організація, мета якої полягала у побудові в Україні демократичного суспільства, відродженні української мови та культури, виходу УРСР зі складу СРСР.
• масова громадсько-політична організація, мета якої полягала в побудові в Україні демократичного суспільства, відродженні української мови та культури, національно-державного суверенітету УРСР, перебудова СРСР на засадах федералізму.
• політична партія, мета якої полягала у побудові в Україні демократичного суспільства, відродженні української мови та культури, створення незалежної Української держави.
• політична партія націонал-демократичного спрямування, мета якої полягала у відродженні української мови та культури, побудові в Україні демократичного суспільства та досягнення національно- державного суверенітету України.

Що стало одним з основних здобутків гласності на початку «перебудови»?

• ліквідація «білих плям» історії
• формування багатопартійності
• запровадження ринкової економіки
• скасування централізованого планування