Домедична допомога постраждалому при раптовій зупинці серця

Позначте правильні відповіді.

Основна мета надання першої допомоги

• відновлення фізіологічних функцій ушкоджених органів

• відновлення анатомічної цілісності організму

• врятувати життя потерпілому

• забезпечити успішне лікування потерпілого

При наближенні до постраждалого пріоритетом залишається

• життя і безпека постраждалого

• безпека оточуючихі стан екології

• власне життя рятувальника, далі життя пацієнта, далі - всіх оточуючих

• життяі безпека всіх оточуючих, далі життя пацієнтіа стан екології

Перша ланка «ланцюжка виживання» при раптовій зупинці серця включає:

• проведення ранньої дефібриляції

• вимірювання тиску, температури тілаі пульсу

• визначення свідомості, наявності дихання, та виклику бригади ЕМД

• негайний початок серцево-легеневоїреанімації (СЛР);

Реанімаційні заходи слід проводити протягом:

• 20 - 30 хвилин

• до приїзду екстреної медичної допомоги

• 6 - 8 хвилин

• до 10 хвилин

Друга ланка «ланцюжка виживання» при раптовій зупинці серця включає:

• обстеження та лікування постраждалого

• негайний початок серцево-легеневоїреанімації (СЛР);

• проведення ранньої дефібриляції

• визначення свідомості, наявності дихання, та виклику бригади ЕМД

Третя ланка «ланцюжка виживання» при раптовій зупинці серця включає:

• проведення ранньої дефібриляції

• негайний початок серцево-легеневоїреанімації (СЛР);

• визначення свідомості, наявності дихання, та виклику бригади ЕМД

• обстеження та лікування постраждалого

Четверта ланка «ланцюжка виживання» при раптовій зупинці серця включає:

• проведення ранньої дефібриляції

• обстеження та лікування постраждалого

• визначення свідомості, наявності дихання, та виклику бригади ЕМД

• негайний початок серцево-легеневоїреанімації (СЛР).

Під час первинного огляду до постраждалого бажано підходити:

• збоку голови

• з правого боку

• з лівого боку

• з боку травми

До медична допомога постраждалій людині повинна надаватись:

• бригадою екстреної медичної допомоги

• лише родичами або знайомими постраждалої людини

• особами, що стали свідками події і мають відповідні знання

• лише особами, які мають спеціальний дозвіл для цього

Про правильність проведення штучного дихання можуть свідчити:

• «надування» щік хворого

• поява пульсу на сонних артеріях

• розширення грудної клітки постраждалого

• 
  кашель постраждалого