Інклюзивний простір

Мову жестів, насправді, використовує кожен з нас, коли щось пояснює, говорить, сміється та використовує жести й міміку. А от жестова мова — це мова, яку використовують люди з порушеннями слуху, у неї своя структура, правила та словник. Поняття ж “сурдопереклад” наразі вважається застарілим.

• Жестова мова

• Мова жестів

• Сурдопереклад

• Мова субтитрів

Візок люди використовують у супермаркеті, коли купують товари та продукти. Форму «інвалідне крісло» краще не вживати у мовленні, тому що вона, як і «інвалід», також зводить людину до однієї ознаки — інвалідності. Тому коректно говорити «крісло колісне».

• Інвалідний візок

• Bізочок

• Крісло колісне

• Інвалідне крісло

Термін «дальтонік» уже давно набув зневажливого забарвлення, і так сьогодні звертаються навіть до людей, які не мають такого діагнозу, а, наприклад, замислились і переплутали кольори. І подібні висловлювання є неприпустимими. Коли нам потрібно акцентувати, що людина має порушення сприйняття кольору, ми так і говоримо.

• Дальтонік

• Астигматик

• Людина з порушенням сприйняття кольору

Коли ми використовуємо сполучник «і», ми ніби виокремлюємо дві групи, але люди з інвалідністю є частиною маломобільних груп населення. Але в цю групу також входять люди, які відчувають складнощі під час самостійного пересування через незручне й недоступне середовище. А це: – люди з якимись тимчасовими фізичними порушеннями; – люди старшого віку; – вагітні жінки; – діти до 7 років з батьками або особами, що їх супроводжують; – люди зі значно більшою або меншою за середню масою тіла, значно вищі або нижчі за середній зріст.

• Маломобільні групи населення

• Маломобільні люди і люди з інвалідністю

Слово «сліпий» ви можете бачити і в медіа, і в українських законах, але воно некоректне, тому що таврує людину за ознакою однієї дисфункції. Крім того, воно несе в собі вже деяку метафоричність. Ми говоримо «сліпа любов» або «сліпі люди», коли маємо на увазі, що хтось не помічає очевидних речей. Але не через порушення зору, а через небажання чи обставини. Якщо ми говоримо про людину з повною втратою зору, можна вживати термін «незряча людина».

• Людина з порушеннями зору, Людина з повною / частковою втратою зору, Незрячий / незряча

• Сліпий, Підсліпуватий, Людина з вадами зору

Люди з повною втратою слуху зберігають здатність мовлення. Навіть ті діти, які народжуються з порушенням слуху, можуть навчитися говорити, але їхня вимова відрізнятиметься від вимови тих, хто має слух. Тому говорити «глухонімі» некоректно. Серед спільноти людей з порушеннями слуху частина вважає термін «глухий» припустимим, інша — ні. Краще використовувати той термін, який прийнятний для всіх, а саме «людина з порушеннями слуху».

• Людина з порушеннями слуху, Людина з повною / частковою втратою слуху

• Глухий, Глухонімий

Слово «візок» та «коляска» не можуть слугувати визначенням певної людини або групи осіб. І «колясочник», і «візочник» є жаргонними виразами, мають негативне забарвлення та є образливими. Пам’ятаємо, що у таких випадках у мовленні керуємося принципом «спочатку людина», а потім ознака, яку необхідно вказати. Варто мати на увазі також і те, що людина, яка пересувається колісним кріслом, «іде», а не «їде».

• Людина, яка користуються кріслом колісним

• Людина, яка пересувається за допомоги коляски

• Колясочник, Візочник

Якщо людина користується жестовою мовою чи іншими альтернативними засобами комунікації, краще не називати її «німою», адже вона може донести свої думки. А крім того, як і «сліпий», слово «німий» теж є метафоричним, коли мають на увазі мовчазну людину, і в цьому випадку воно теж може бути образливим.

• Людина, яка не говорить

• Німий

• Людина, яка спілкується за допомогою альтернативних засобів комунікації, наприклад, жестовою мовою