Мовознавство 1

Мовознавство - це

• інтеграційна наука, що вивчає механізми породження і сприйняття моВИ

• античне вчення про розуміння людиною всесвіту

• наука про людську природну мову загалом і про всі мови світу зокрема, загальні закони будови і функціонування людського мови

• наука про словниковий склад української мови, її лексику

Мовознавство як наука бере початок

• з епохи Відродження

• із античних часів

• з XIX B.

• з |II в. До Н. е.

Перші зацікавлення щодо вивчення мови виникли в

• в Україні часів Богдана Хмельницького

• Німеччині в XIX ст.

• Стародавній Індії понад 3 тис. років тому

• Франції в XVIII ст.

Мовознавство, що вивчає одну мову чи групи споріднених мов, називають

• теоретичним

• прикладним

• конкретним

Мовознавство, що вивчає мову як систему, мовні одиниці і відношення між ними, правила комбінаторики мовних одиниць тощо абстраговано від конкретної мови, називають

• конкретним

• частковим

• загальним

• зіставним

Мовознавство, що вивчає застосування лінгвістичної теорії на практиці, називають

• зіставним

• загальним

• синхронічним

• прикладним

Мовознавство, яке шляхом зіставного вивчення мов виявляє в їх структурі спільні й відмінні риси, називають ще

• діахронічним

• загальним

• теоретичним

• типологічним

Розділ теоретичного мовознавства, що займається вивченням стану мовної системи в певний момент її розвитку, - це

• порівняльно-історичне мовознавство

• синхронічне мовознавство

• загальне мовознавство

• діахронічне мовознавство

Розділ теоретичного мовознавства, Що займається вивченням розвитку мовної системи в часі, - це

• античне мовознавство

• загальне мовознавство

• синхронічне мовознавство

• діахронічне мовознавство

Мова - це

• складна система знаків і правил їх поєднання, що є основним засобом спілкування і передавання, збереження інформації

• конкретне говоріння, що протікає в часі і обрамлене в звукову або графічну форму

• хаотична семіотична система, функціонально запрограмована для модерних цифрових технологій

• побудова художнього оповідання відповідно до принципів організації мовного матеріалу і характерними зовнішніми мовними прикметами