Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених вставними словам

Вставну конструкцію на позначення джерела інформації вжито в реченні (розділові знаки

пропущено)

• Веселi дотепнi люди дуже по-моєму потрiбнi для життя потрiбнiшi за серйозних

  поважних i суворих.

• Ех якби діти хоч одним оком могли побачити що з них виросте коли вони добрих

  порад не слухатимуться може замислилися б може б схаменулися вчасно.

• Але то і є секрет великого художнього твору що він не старіється лише перероджу-

  ється в людській уяві певна річ бо тільки ж там він і живе.

• Минуло по суті зовсім небагато часу і людина здобула крила піднялася в повітря

  перетнула океани.

Вставну конструкцію на позначення невпевненості, припущення вжито в реченні (розді-

лові знаки пропущено)

• Не губіться прошу вас у морі людському!

• Слово честі мамо й тату буду менших доглядати!

• Колись-колись Крим як відомо звався Таврія.

• Здається ж люди все у них людське але душа ще з дерева не злізла.

Вставну конструкцію на позначення зв’язку між думками вжито в реченні (розділові знаки

пропущено)

• Таким на мій погляд повинен бути бізнес великі справи не роблять поодинці вони

  завжди є досягненням команди.

• По-моєму найгірше коли школа будує свою роботу на залякуванні насильстві та

  штучно створених авторитетах.

• Я от наприклад боюся поважних дорослих людей якi не розумiють i не люблять

  жартiв.

• Ті хто дивиться тільки в минуле чи лише на сьогодення безперечно пропустять

  майбутнє.

Вставну конструкцію на позначення емоцій ужито в реченні (розділові знаки пропущено)

• Немає більшої трагедії ніж бути генієм мені здається.

• А в хлібороба звісна річ роботи як води від снігу до снігу.

• На жаль не кожне колективне рішення результат колективного розуму.

• Я по правді сказавши і тепер трохи дивуюся що мені так легко пишеться до Вас.

Ніколи НЕ БУВАЄ вставним слово

• мабуть

• навіть

• може

• чуєш

Вставну конструкцію, що активізує увагу слухачів, ужито в реченні (розділові знаки про-

пущено)

• Кажуть юність мов жар-птиця золота.

• Ти не плач не плач і пробач мені чуєш пробач.

• Словом я до безумства люблю небо трави зорі задумливі вечори.

• Дивна річ мені здається що то шепочу я сам хоча вуста в мене міцно стулені.

НЕМАЄ вставної конструкції в реченні (розділові знаки пропущено)

• Він уночі потривожив механіка і виявляється зовсім даремно.

• Я не зважив на годинник і виявляється потрапив на кінцевий етап цієї події.

• Сумління людське виявляється подібне до вулика його теж можна розтривожити.

• Любов до книжки виявляється й у тому що з шостого класу Франко збирав свою

  бібліотеку.

НЕМАЄ вставної конструкції в реченні (розділові знаки пропущено)

• У дітей немає ні минулого ні майбутнього зате на відміну від нас дорослих вони

  вміють користуватися сьогоденням.

• Таким чином життя в грецьких полісах було веселе й цікаве про що переконливо

  свідчать твори давньогрецьких істориків.

• За східним звичаєм гості не сміють відмовлятися від подарунків бо то була б господарям образа.

• Чисте небо не налягало на гори а навпаки своєю високою легкою синявою довершувало гармонійно доповнювало їх.

Прочитайте речення.

Барвистi лiси на схилах не тiльки не гасли пiд промiнням вечiрнього сонця(1) а(2) навпаки(3) розжеврювалися ще яскравiше(4) нiж удень.

НЕ ТРЕБА ставити кому на місці цифри

• 1

• 2

• 3

• 4

Правильно розставлено розділові знаки в реченні

• Стоять верби опушені зелененьким листям, і, здається, чують сплески журавлиних

  сурем у піднебессі.

• Стоять верби, опушені зелененьким листям, і здається, чують сплески журавлиних

  сурем у піднебессі.

• Стоять верби, опушені зелененьким листям, і, здається, чують сплески журавли-

  них сурем у піднебессі.

• Стоять верби опушені зелененьким листям і, здається, чують сплески журавлиних

  сурем у піднебессі.