НЕП. Коренізація

Із якою метою ухвалено Постанову ВУЦВК і РНК УСРР, уривок з якої процитовано:
«…Щоб усунути нерівність культур, що створилися внаслідок вікового утиску, Робітничо-Селянський уряд, дотримуючись рівноправності мов усіх національностей, які є на території України, вживає низку практичних заходів, що мають забезпечити українській мові місце, відповідне числу та питомій вазі українського народу на території УСРР…»?

• формування нової спільноти — радянський народ

• ліквідації неписьменності дорослого населення

• запровадження творчого методу — соціалістичний реалізм

• 
  реалізації політики коренізації

У роки нової економічної політики у сфері трудових відносин

• упроваджувалося прикріплення робітників до підприємств

• здійснювалася примусова трудова мобілізація

• застосовувався вільний найм робочої сили

• масово створювалися трудові армії та трудові табори

Упроваджуючи на початку 1920-х рр. політику «коренізації», партійно-радянське керівництво СРСР мало на меті

• знищити «буржуазно-націоналістичну», антирадянську інтелігенцію

• остаточно утвердити радянську владу в національних республіках

• налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

• подолати масову неписьменність дорослого населення країни

Збільшення виробництва в період НЕПу в УРСР було завдяки...

• подолати масову неписьменність дорослого населення країни

• залученню значних іноземних інвестицій, розширенню сфери товарно-грошових відносин, централізації управління

• зниженню цін як на промислові товари для селянства, так і на сільськогосподарську продукцію для робітників

• проведенню націоналізації підприємств промисловості, транспорту, уведенню загальної трудової повинності

Організація лікнепу, ліквідація університетів, проведення «українізації» були складовими політики

• Української Соціалістичної Радянської Республіки

• Української Держави П. Скоропадського

• Західноукраїнської Народної Республіки

• Української Народної Республіки

У 1925 р. в Українській СРР нараховувалося 79,1% шкіл з українською мовою викладання. У 1930 р. цей відсоток зріс до 85%. Що обумовило це зростання?

• утворення Всеукраїнської академії наук

• здійснення владою політики «коренізації»

• входження республіки до складу СРСР

• відновлення діяльності університетів

«Нова економічна політика» — це комплекс заходів, якими передбачалося

• встановлення державної монополії на хліб, націоналізація промислових підприємств, поміщицьких маєтків, торговельних закладів.

• уведення продрозверстки на продукцію сільського господарства, розподіл товарів за картками, заборону торгівлі, натуралізація оплати праці.

• підпорядкування інтересів суспільства державним потребам, прискорений перехід до соціалізму шляхом одержавлення власності.

• запровадження продподатку, госпрозрахунку, відновлення товарно-грошових відносин, формування ринку праці, кооперування виробників.

Одним із наслідків упровадження в Україні НЕПу є

• прискорення соціальної диференціації в містах, поява «нової буржуазії».

• скорочення обсягів виробництва товарів повсякденного вжитку.

• ліквідація закладів побутового обслуговування населення.

• завершення процесу формування матеріально-технічної бази колгоспів.

Створення літературно-художніх об’єднань, розширення мережі робітфаків, становлення Української автокефальної православної церкви — це складові культурного та духовного життя українського народу під час

• Української революції (1917—1918 рр.).

• боротьби за збереження державної незалежності (1918—1920 рр.).

• нової економічної політики (1921—1928 рр.).

• радянської модернізації (1929—1938 рр.).

Однією з причин упровадження в Україні НЕПу як нової моделі господарювання було

• продовження бойових дій, що ускладнювали відбудову народного господарства.

• невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося у збройні виступи проти влади.

• здійснення республікою дипломатичного прориву й виходу з дипломатичної ізоляції.

• піднесення європейського та світового революційного руху, здійснення світової революції.