Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як Бог нам дає: Воно жить не хоче, не хоче журиться. «Журись», – каже думка, жалю завдає.

Ще поки можу, але вже не можу, настала черга й на мою зорю, чи біля тебе душу відморожу, чи біля тебе полум'ям згорю.

Надходить ніч. Думки у неї хмарні. Бринить дорога на одній струні. Нічного міста вафельки янтарні тихенько тануть десь удалині.

Щось нове у серці забриніло, Мов сп’янило запахом суцвіть, Будить думку і бадьорить тіло, Але що — не можу зрозуміть…

Я губ твоїх дихання п’ю, як промінь сонця — роси ранні, і у очей твоїх сіянні я бачу душу всю твою.

Я в людей попрошу тільки віри в кожне слово, почуте від мене, в кожний погляд очей моїх сірих, в кожну ласку рук нестудених.

Ти снишся мені - і збігаються кола і віддаль, неначе в термометрі ртуть, ховається в шпару - і ось воно, поле, і ось вони - зустрічі - з мертвих встають.

Лежать сніги. Я виглядаю весну. Вона десь там, де змерзли солов'ї. Вона іде... І я тоді воскресну. Я жду її. А може, не її. Я жду себе. Не знаю, чи діждуся, бо це ж не я в ці тоскні вечори!

Вкажіть стан речовини, якщо вона зберігає об’єм і легко змінює форму:

Виберіть причину виникнення явищ змочування і незмочування:

Пароутворення - це...

Вологість повітря - це...

Відносною вологістю повітря називають (виражено у відсотках)...

Від яких параметрів насиченої пари за сталої температури не залежить концентрація молекул пари?