посміхатися, глузувати, кепкувати, зубоскалити;

мовити, кричати, мовчати, слухати;

жоржина, оргонія, горгонія, хризантема;

багато, видимо-невидимо, мало, багацько.

пахучий, духмяний, ароматний;

дбати, клопотати, піклуватися;

ходити, летіти, марширувати;

красивий, гарний, чарівний.

слова, однакові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням.

слова, які мають протилежне значення;

слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням;

слова, які мають багато лексичних значень.

вперед, назад;

мужній, сміливий;

голосити, рюмсати;

сервізний, сервісний.

велетень, гігант;

мужній, сміливий;

велетень, силач;

велетень, карлик

початок – кінець, чорний – зелений, білий – золотий;

важко – тяжко, м’яко – твердо, молодий – старий.

радість – горе, хороший – поганий, рідний – чужий;

добро - зло, північ - схід, тихе - тихий.

протилежні за значенням;

вживають мешканці певного регіону;

близькі за лексичним значенням, але різні за формою;

однакове звучання і написання, але різні за лексичним значення.

Вода з ключа — журавлиний ключ — ключ від дверей;

співає завірюха — співає дівчина — співає сопілка;

вити гніздо — вити на місяць — вити вовком;

накреслити коло — знаходиться коло хати — велике коло.

Хто ошпарився на молоці, той і на воду дме.

Добре роби — добре й буде!

Багатому щастя, а вбогому трясця.

Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.

Ретельний, дбайливий, сумлінний, пильний;

поважний, серйозний, солідний, статечний;

лагідний, тихий, смирний, сумирний;

запопадливий, добросовісний, працьовитий, уважний.

розділ науки про мову, який вивчає лексичне значення слова;

сукупність слів певної мови, її словниковий склад;

те, що слово означає.

всі частини мови.