Усі бійці і командири, а їх було в землянці чоловік тридцять, раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли.

Прощаючись, діти розійшлися по домівках.

Поспішаючи, Андрій Іванович перебіг дорогу на червоне світло.

Вогні палають, розростаючись, од них йде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.

Величні, німі, зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар.

І він тікав п'ятами накиваючи.

Діти довго сиділи в тиші руки поскладавши.

Шептало зупинився замислившись.

Сорока блиснула хитрим оком, широко розкрила дзьоба і перелетівши через усю кімнату сіла Стефкові на плече.

Стояла Катря заломивши руки.

Спохмура позираючи собі під ноги хлопець ішов поволі мовби й не помічав снігу бо шапку так і не вдягнув.

Лілі стояла недбало хмикаючи доки вони виходили а потім жалібно схлипнула сіла за парту і затулившись мокрим холодним рукавом довго плакала в порожньому класі…

Стояла Катря заломивши руки.

Вихід із становища знайшли Лілі стоятиме біля самої завіси старанно ворушачи губами а за завісою буде співати дівчинка Ліда.

Усі бійці і командири, а їх було в землянці чоловік тридцять раптом заворушились і розташувавшись для довгого приємного слухання притихли.

Чому турист, оплативши квитки, не може їх роздрукувати?

Бронюючи номер у готелі, я можу поговорити з менеджером?

Побувавши в різних країнах, де вам сподобалося найбільше?

Як він може подорожувати, не маючи навіть паспорта?

Обернувшись назад і глянувши на небо, Соломія побачила червоні, як грань, хмари?

На підставі нескладного життєвого досвіду він розумів що суперечка з жінкою ні до чого крім зайвого галасу й неприємностей не призводить.

Вас одразу можна впізнати і не бувши ворожкою.

Я впевнена що наш народ незважаючи на неймовірні випробування змінить життя на краще.

Лиш добро роби не думаючи.

Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись солодким щебетом, солов’ї.

Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями гаптуючи небо, і тихими лунами озиваються зелені парки на косогорах, пливуть над ними звуки пісень.

Наді мною тихо шумлять акації, стоять, мовби загорнувшись у білі, ніжні, прозорі тканини.

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості.

Переляканий, запорошений снігом, без хати, мчав Василько по дорозі назустріч холодному вітрові.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись солодким щебетом, солов’ї.

Довідавшись про утворення й археологічне минуле гір, що сусідять зі славним Дніпром, зважтеся на подорож у наш мальовничий край, аби на власні очі побачити кожну з них.

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговими килимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості.

Глибоко в душу запали мені слова вчителя, допомагають нести любов до рідного краю через усе життя, поглиблюючи й примножуючи її.

Осінній ліс, осяяний вранішніми променями сонця, здавався казковим.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

Хлопець вибачившись швидко покинув кімнату.

Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі.

Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів.

Коні мчали вулицею піднімаючи хмару куряви.

Йому було приємно що він старий генерал якого сусіди звали „червоним” і небезпечним завжди лишався вірним собі.

Осінніми вечорами вона рано світила світло чепурилась немов у свято і сидячи у свіїй охайній хатинці часто поглядала на двері тривожно прислухаючись до гавкання собак і хвилювалась немов на щось чекала

Вона поклала букетик у якому були різні польові квіти крім васильків.

З більшим нетерпінням ніж будь-коли ми рвались до рідного дому.

Я мала тоді стрічатися зі скарбами людського духу та гріх було б гудити ті часи вони були по-своєму прекрасні

Зліва на пагорбі оточеному глибоким ровом плавав дерев’яний замок.

І що це за мода пішла не встигнеш босоніж вискочити з хати одразу сварять а то й духопелять тебе і називають магометом вариводою лоботрясом.

Далі залишилось навхрест зав’язати вузлики і покласти точнісінько так як вони лежали.

Між вишняками раз і вдруге майнула її хустка і вже нема ні жінки ні її глибоких очей ні дитини з хмелинами кучерів.

Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі.

Часом удень покинувши роботу, вона висовувалася з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге шуплаття, розгортала вишивані рушники і переводила задуманий погляд на дочку.

Відтак поправляла на ній намисто обсмикувала сорочку, укладала складки спідниці і жалібно похитувала головою, змигнувши крадькома сльози.

Ми знали, що нам доведеться працювати не покладаючи рук.

Ось уже з’явились мандрівні сліпці збираючи спільну милостиню.

Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась, шукаючи дворища, яке б не ощирилось на неї собарнею а дитя недовірливо спідлоба дивилось на неї.