Микола замість панського лану вийшов на своє поле.

Старша донька Катерина Данилівна Виговська мала батькові палкі очі чорнікучері...

Олена Богданівна як любляча вірна дружина не кидала свого чоловіка.

Може таким і був колись Київ столиця варварського народу що досі загрожує Цар-городу з побережжя..

На підставі свого досвіду він розумів що суперечка з жінкою нідо чого крім неприємностей не призводить.

Вас одразу можна впізнати і не бувши ворожкою.

Я впевнена що наш народ незважаючи на неймовірні випробування змінить життя на краще.

Лиш добро роби не думаючи.

На світі усе знайдеш, крім рідної матері.

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

Незважаючи на спеку й духоту, косарі співали косарських пісень.

Вустя нічого не бачила, крім отих невидних струмків.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючисьсолодким щебетом, солов’ї..

Наді мною тихо шумлять акації, стоять, мовби загорнувшись у білі, ніжні,прозорі тканини.

Одягнені в зелені шати, чергуючись із рукотворними ланами й луговимикилимами, дібровами та гаями, гори набувають особливої привабливості.

Переляканий, запорошений снігом, без хати, мчав Василько по дорозі назустрічхолодному вітрові

Пряме дерево і вмирає стоячи.

Хлопець вибачившись швидко покинув кімнату.

Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі.

Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів.

Часом удень покинувши роботу, вона висовувалася з кутка Гафійчину скриню і переглядала її убоге вбрання.

Ми знали, що нам доведеться працювати не покладаючи рук.

Г Ось уже з’явились, мандрівні сліпці збираючи спільну милостиню.

Д Жінка, схрестивши руки на грудях боязко озирнулась, шукаючи дворище.

Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім

новий світ.

.

І, справді, світало вже, а в нього ж іще не було

ніякого пристанища.

Далеко за синім морем на чужій чужині гинули

вони, безталанні шукачі щастя.

А я не знаю нічого ніжного, окрім берези

Певно ж, окрім зовнішніх, існують невидимі

глибинні основи національної самовідданності.

Лірична пісня – це безмежне поле, засіяне зернами

історії і заквітчане людськими надіями.

Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву.

Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає

душу.

Замість коня дісталася свиня.

А я не знаю нічого ніжного окрім берези.

За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив.

Усе на світі зновузнайдеш крім рідної матері.

Здалека під небом в вирій летючи голосно курличуть журавлів ключі.

Незважаючи на малесенький вітерець парило і робилося душно.

Іду собі ні на що особливо не зважаючи.

Лінивий спить сидячи робить лежачи.

Дніпро тече повільно, величаво, розливаючись безліччю кольорів.

Спокійно, наче зважуючи кожне слово, гетьман заговорив.

Старий, люблячи Ларивона, хотів пригасити суперечку.

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.