Нікого тут нема, крім мене й господині.

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.

Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни.

До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.

Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка.

Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.

Явори й долини залила імла і несміливі й кволі, встали зорі.

Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.

Нависло низько хмар глухе склепіння і, шурхаючи крилами об них, летять чайки.

Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що вцілів.

Годі вже сидіти згорнувши руки.

Ідуть співаючи дівчата.

Кілька годин вони працювали не відпочиваючи.

Укрившись тьмою тротуари і асфальти сплять.

І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.

Незважаючи на вітрець, робилося душно.

У лісі, опріч мене, є ще хтось.

Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.

Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.

У її руці погойдується кимсь напакована торбинка.

Затягнута скалками вода була схожа на застигле блакитне шумовиння.

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

так, усі

ні, тільки головні

ні, тільки другорядні

ніякі не відокремлюються

головні члени речення

обставини, означення, додатки

присудки

підмети