ієрархічно організовану систему соціальної нерівності;

процес переміщення соціальних груп чи окремих індивідів з однієї страти в іншу;

набір соціальних статусів особистості.

рід;

націю;

державу;

народність.

після Другої світової війни;

на початку ХХ ст.;

в першій половині ХІХ ст.;

у ХVІІІ ст.

виробнича діяльність людей;

суспільство як цілісна соціальна реальність;

взаємозв'язок природи і суспільства;

психологія поведінки людей.

М. Вебер;

З. Фройд;

П. Бергер;

Е. Дюркгейм.

навчальний заклад, де вивчається структура міжособових стосунків;

сукупність сталих форм життєдіяльності, ролей, статуісів, спрямованих на задоволення певних проблем;

сукупність соціальних умов життєдіяльності, які впливають на її свідомість та поведінку.

М. Вебер;

О. Конт;

Е. Дюркгейм;

Р. Дарендорф.

біологічний (вік, спадковість);

психічні (емоції, пам'ять, воля);

морально-соціальні (засвоєння моралі, громадська думка).

стабільність соціальної структури суспільства;

етапи, причини, характер і типи зміни соціальної структури суспільства;

процеси соціалізації та стратифікації.

до категорій дисциплін суміжних з соціологією;

до безпосередніх соціологічних категорій;

до загальнонаукових категорій у соціологічному заломленні.

визначення методів виникнення соціальної реальності;

прийняття управлінського рішення;

обгрунтування наукової перспективи розвитку особистості, соціальної групи, суспільства.

появу і розвиток релігійних уявлень;

відношення віруючої людини до об'єкта поклоніння;

вплив релігії на соціальну поведінку.

індивід;

індивідуальність;

особистість.

гендерна ідентичність;

гендерна стратифікація;

гендерна соціалізація.

положення про соціальні ієрархічні градації;

різновид соціального статусу;

поведінка, що реалізує норми співтовариства.

збройне зіткнення;

відсутність взаємопорозуміння;

протистояння різних політичних сил;

сутичка інтересів різних соціальних груп.

різновид соціалізації особистості;

вид адаптації;

відхилення в системі морально-правових норм.

соціальним інститутом;

соціальним законом;

соціальною спільнотою.

перетворенні соціальних інститутів;

зборі первинної соціологічної інформації;

поширенні впливу на свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей;

поповненні та збагаченні соціологічного знання, в розробці концепцій, ключових понять соціології на основі дослідження соціальної дійсності.

напрям, форми, чинники розвитку соціального об'єкта;

особливості зміни. еволюції соціального об'єкта;

тенденцію до збереження стабільності соціальної системи.

стабільні персоналізовані, емоційно забарвлені безпосередні контакти між членами групи;

її здатність до швидкого скорочення (збільшення) кількості членів відповідно до обставин;

чітко визначена жорстка система ієрархії, лідерства;

здатність членів групи до скординованої і завжди ефективної діяльності.

сім'я (збереження національних особливостей побуту);

церква (збереження релігійних традицій);

бізнес (економічна належність етнічної спільноти);

освіта;

політичні партії.

жорстоко протиставляє себе суспільству і всім його інституціям;

займає проміжне становище між церквою і сектою;

немає усталеної системи вірувань і ритуалів;

є назвою будь-якої нетрадиційної релігійної організації.

розвідувальне дослідження;

описове дослідження;

когортне дослідження;

прикладне дослідження.

соціальна структура суспільства;

соціальна організація;

соціальний інститут;

соціальна група.

це взаємодія двох індивідів;

це взаємодія між природою і суспільством;

це відносно сталі і систематично відновлювальні відносини між соціальними спільнотами;

це відносини між суспільством і особистістю.

адаптація;

екстеріорізація;

інтеріоризація.

процес засвоєння нових цінностей;

процес відмови від старих цінностей.

універсальність;

автономність;

інтегративність;

територію.