першої п’ятирічки

другої п’ятирічки

третьої п’ятирічки

четвертої п’ятирічки

повагою до релігійних вірувань українців;

прагненням використати церкву у поширенні комуністичних ідей;

прагненням сприяти розвитку релігійного життя, як основи народного життя;

прагненням послабити Російську православну церкву, яка вороже ставилась до більшовицького режиму.

Західну Україну;

Буковину та Закарпаття;

південні губернії УСРР;

північні губернії УСРР.

було колективізовано більшість селянських господарств, створено мережу МТС;

держава контролювала «командні висоти» економіки та мала монополію на зовнішню торгівлю;

масово знищувалися представники «старої» української інтелігенції;

вдалося подолати безробіття і неписьменність населення.

українофільство

українофобія

гласність

українізація

аграрно-індустріальною країною

індустріально-аграрною країною

індустріальною країною

постіндустріальною країною

1921–1925

1921–1922

1921– 1928

1921-1933

у грудні 1921 р.

у грудні 1922 р.

у червні 1924 р

у серпні 1932 р.

до зростання життєвого рівня селянства

до збільшення збору зернових у республіці

до фактичної ліквідації індивідуального селянського господарства

до формування нових прошарків селянства — «куркулів» і «підкуркульників»

невдоволення робітників масовим безробіттям;

невдоволення селян збереженням продрозкладки;

невдоволення більшої частини населення існуванням «радянської буржуазії»;

невдоволення селян збереженням поміщицького господарства.

повна відсутність у Й.Сталіна суперників у боротьбі за владу;

низький рівень свідомості значної маси трудящих, наявність аміністративно-командної системи, визнання «величі» та «мудрості» вождя, особисте прагнення Й. Сталіна до влади;

досить високий рівень політичної та загальної культури народних мас.

наявність в країні багатьох політичних партій;

проведення кадрових змін у партійному керівництві республіки;

контролю за створенням політвідділів;

контролю за повним виконанням хлібозаготівельного плану;

участі у розслідуванні справи «Спілки визволення України».

а) «воєнний комунізм»;

б) нова економічна політика;

в) колективізація;

г) «червоноармійська атака на капітал».

1, 2;

1, 3;

2, 3;

1, 2, 3.

спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи;

викликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників;

посилити класову боротьбу на селі проти куркульства;

роз’яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу».

створення творчих літературно-мистецьких об’єднань;

запровадження загальної обов’язкової середньої освіти;

насадження єдиного творчого методу – «соціалістичного реалізму»;

вигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон.

джерел індустріалізації;

переваг індустріалізації;

масштабів індустріалізації;

причин індустріалізації.

справу Промпартії;

Шахтинську справу; .

справу Спілки визволення України;

справу Українського національного центру

30 січня 1937 р.;

5 грудня 1936 р.;

1 грудня 1934 р.;

7 серпня 1932 р.

О.Сердюк;

С.Саксаганський;

М.Садовський;

Л.Курбас

існування різноманітних мистецьких шкіл та напрямів;

репресії проти представників української інтелігенції;

згортання кампанії українізації середньої та вищої освіти;

впровадження експериментального навчання в школі (скасування класно-урочної системи, оцінок);

організація єдиних творчих об’єднань (письменників, композиторів, художників).

ухвалення нової Конституції УРСР;

поширення стаханівського руху;

зменшення питомої ваги міського населення;

зростання життєвого рівня населення міста та села порівняно з кризовими роками;

перша хвиля «ліквідації куркульства як класу»;