уві, якби, то, аби, чи

або, зате, чи, аніж, коли

б, і, будь, не, мовби

все ж таки, перед, з-понад, ні, лише

коло будинку, кінець столу, попереду загону

навколо села, іти попереду, підійти близько

навколо зелено, рідний край, знаходиться близько

край села, подивитися навколо, чужий край

Гай! Гай! Море грай...

Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені

Гей, ви, зорі ясні, тихий місяцю мій...

Журливе "кру-кру-кру" неслося над полями.

Гей, вдарте в струни, кобзарі...

О! Як чудесно навкруги!

«Кру-кру!» - лунає поклик журавлів...

Добрий день, мій рядок кароокий!..

і, й, то, якщо, немов

щоб, як-так і, але, та, також

зате, проте, не то – не то, та, й

нібито, як, бо, або, чи

виконувати по зразку

лекція по історії

вишивати по шовку

проживати по адресі

навряд чи це можливо

тільки не змушувати

нехай кожен наведе приклад

синіти, наче море

стало не/переливки

не/покоїтися через погоду

говорити не/правду

не/здужати всіх завдань

Ми вірші пишемо про/те, як стати біля дум на варті.

За/те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки.

Я хочу жити так, що/б серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу.

Всяк лицар має з королем ходити у походи, за/те він матиме собі і ласку, й нагороди.

згідно з, по-серед, із-за

заради, посеред, з-попід

з-поміж, із-під, за для

по під, посеред, з-над

Від добра добра не шукають.

До доброї криниці стежка утоптана

Дерево міцне корінням, а людина — друзями.

Без вірного друга велика туга.

За що купив -- за\те й продаю

Батьківщину люблять за\те, що своя.

Робота мучить -- за\те годує й учить.

Він заховався за\те дерево.

піти за водою

працювати за гроші

боротися за незалежність

піти по хліб

Каченята пручались, краплі стікали по грудях, але ж щось попадало і в горло.

Втім, корона так і не знадобилась Давиду.

Білуга так розсердилась, що зняла бурю ще й більшу.

Поховайте та вставайте, кайдани порвіте...

відпочиваємо по черзі

виконати за умови

називати на прізвище

змагання по плаванню

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні чи реченні

службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів і форм слів

особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

службова частина мови, яку вживають для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні чи реченні

службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів і форм слів

особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

службова частина мови, яку вживають для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення

близько, з-поміж, поверх

понад, попри, до

через, задля, назустріч

про, із-за, коло

Здається, задніпровський простір не/обмежений обрієм

І як задніпровську даль не/стиснуто обручем обрію, так і горбаті поля стеляться в безмежжя.

Сонце полощеться, наче вітрило на морі, що напнуто на якомусь не/баченому кораблі.

Безмежжя подаровано в цей ранок не/тільки сонцем, а й Княжою горою.

на/добраніч, ой/лишенько

до/побачення, ой/Боже

киць/киць, їй/Богу

їй/бо, на/здоров'я

Уночі панують сови та сичі.

Будь слугою власної совісті і господарем долі.

Робота гарна, та день малий.

Без роботи ані хліба, ані хати.

Знайшов/би, ні/би, поки/що

наче/б, не/мов/би, знав/же

взяв/таки, зроби/ж, отакий/то

не/говори, знай/же, таки/втік

частка

прийменник

сполучник

вигук