Земля, скована морозом, покрилась білим снігом.

Природжений співак, він любив пісні.

Знесилений кінь зупинився, важко тихаючи.

Старий ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

Всі, за винятком Бойчука, дивилися на шкіпера.

Вийшов Чіпка на царину, голову повісивши.

Чіпка, молодий парубок, став "пропащою силою".

Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий.

Тихі конвалії, білі та ніжні, скоро розплющать повіки.

Бійці, скинувши із себе плащ-палатки, укрили ними міномети.

Вітру на морі не було,проте клекотав прибій.

Щасливий і веселий, я дивився на море.

Бійці пересувались катакомбами згорбившись.

Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.

Із вирію летять курличучи журавлі.

Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.

Наближається повний спеки й світла південь.

Мені наснилася криниця водою сповнена до краю.

Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Шумлять білим цвітом налиті сади восени.

Прийшла пора свята й благословенна.

Море безкрає таємниче десь зливається з небом.

У кімнату просочується сонячне світло тепле спокійне.

Іде гроза дзвінка і кучерява садам зімлілі руки цілувать.