NEW
Font size
WorksheetsАндрій Малишко "Пісня про рушник"
Total questions: 14
Worksheet time: 11mins
У рядках поезії "Пісня про рушник" Андрія Малишка
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
Ітвоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші, блакитні твої
використано художній засіб
епітет
алегорію
синекдоху
оксиморон
Рушник у "Пісні про рушник" А.Малишка є символом
материнської любові, рідного дому
українського села
України
українських самобутніх звичаїв і традицій
"Пісню про рушник" А.Малишка поклав на музику композитор
О. Білаш
Л. Ревуцький
А. Штоганенко
П. Майборода
"Пісня про рушник"була написана до кінофільму
"Земля"
"Сумка дипкур'єра"
"Літа молодії"
"Земля гуде"
Ідея вірша "Пісня про рушник" - це
вічність і безкорисливість материнської любові
непрості стосунки між дітьми й батьками
необхідність збереження родинних традицій
історична пам'ять поколінь
У рядках "Пісні про рушник"
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
Іна тім рушникові оживе все знайоме до болю:
Ідитинство, й розлука, і вірна любов
використано такий прийом, як
антитеза
паралелізм
оксиморон
градація
Повтор двох останніх рядків кожної строфи у вірші "Пісня про рушник" називається
анафорою
тавтологією
рефреном
епіфорою
"Пісня про рушник" написана у формі
діалогу між сином і матір'ю
послання до матері
монологу-звернення до матері
монологу-сповіді
Рушник у поезії символізує
батьківську опіку
дружбу
життєву дорогу
юність
У рядках
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої
НЕ використано такий художній засіб, як
анафора
епітети
метафора
паралелізм
У рядках із вірша "Пісня про рушник"
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші твої
використано художній засіб
постійні епітети, метафору, епіфору
епітети, інверсію, тавтологію
символ, персоніфікацію, гіперболу
метафору, епітети, анафору
вірш "Пісня про рушник" є зразком лірики
філософської
громадянської
інтимної (особистої)
пейзажної
За родовою ознакою "Пісня про рушник" належить до
ліро-епосу
лірики
епосу
драми
Серед образів-символів, виведених у поезії "Пісня про рушник", НЕМАЄ
"росянистої доріжки"
"шелесту трав"
"щебетання дібров"
"чорнооких вишень"
