NEW
Font size
WorksheetsПряма і непряма мова
Total questions: 12
Worksheet time: 6mins
Реченням з прямою мовою (розділові знаки опущено) є
Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про жайворонка В. Сухомлинський.
Друзі зачекайте на путі! В. Симоненко.
Земля найкраще пахне восени говорить сам до себе Тимофій.
Не кажи "гоп", поки не перескочиш
Без усякої іншої науки ще можна обійтися писав І. Срезневський без знання рідної мови обійтися не можна.
«П», — а.
«П, — а: — П».
«П! — а. — П...»
«П, — а, — п».
Реченням з непрямою мовою (розділові знаки опущено) є
Олесь Терентійович Гончар писав що наша мова запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів.
Вогненною піснею віщим незборканим словом повернувся поет до рідної своєї України О. Гончар.
Без усякої іншої науки ще можна обійтися писав І. Срезневський.
Я боявсь поворухнути пальцем щоб часом мати божа не побачила з неба що я тут у малині О. Довженко.
"П, - а: - П..."
Поданій схемі відповідає речення
Дивуюсь, радію, у серця питаю Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?
Хто творить розумну і добру людину — найкращий майстер таке було рішення стариків...
Я чув про це сказав він і додав А хто не чув...
Іди, доню каже мати не вік дівувати...
Правильно замінено пряму мову непрямою
Пригадую баба часто казала мені, що а хай тебе поб'є святе Різдво.
Михайло менi сказав, що ви збираєтесь їхати аж туди, де зовсiм немає лiсiв...
Батько розгублено сказав, що ти дивись.
Сестра просила брата, що заграй на скрипці.
Правильно поставлено розділові знаки в реченні
"Сюди, мабуть, ніколи не залітали степові наші птахи, - подумав Козаков. - А ми залетіли".
"Сюди, мабуть, ніколи не залітали степові наші птахи," - подумав Козаков. -" А ми залетіли. "
"Сюди, мабуть, ніколи не залітали степові наші птахи, - подумав Козаков: - А ми залетіли".
"Сюди, мабуть, ніколи не залітали степові наші птахи, - подумав Козаков, - А ми залетіли".
Який розділовий знак пропущено в реченні?
"Зараз, - сказав Матьоха. Потім згадав щось і повернув голову до жінки - Де там Зінька з кислицями?"
кома
Крапка
Двокрапка
тире
Лапки вжито правильно у варіанті
Ті школярі,— "писав В.О.Сухомлинський",— які нічого, крім підручників, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями.
"Ті школярі,"—писав В.О.Сухомлинський,— які нічого, крім підручників, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями."
"Ті школярі",—писав В.О.Сухомлинський,— "які нічого, крім підручників, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями".
"Ті школярі,— писав В.О.Сухомлинський, — які нічого, крім підручників, не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями".
Виберіть речення, у якому розділові знаки при прямій мові поставлено правильно.
"З щастя та горя скувалася доля" – каже людська поговірка
Струна бринить лагідною луною: – «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
"Ну, добре, – стримав образу Аркадій Петрович. – Не одрікаюсь од своїх слів".
"Леоніде, – Адріана відірвала обличчя від долоні – а ви читали «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста?"
Виберіть рядок, у якому цитату записано НЕправильно.
"Кобзар", за словами Івана Франка, – це "ціла епоха в історії духовного розвитку українського народу".
"Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь", – закликав великий поет.
Максим Рильський писав, що словник – пишний яр, а не сумне провалля.
За словами Л.Костенко, серце і вуста мають торкнути "тендітні пальці етики".
Правильно оформлено цитату в реченні:
Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».
Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.
Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.
З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».
НЕправильно замінено речення з прямою мовою на непряму «Доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе», — писав Іван Цюпа у варіанті:
На думку Івана Цюпи, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Іван Цюпа писав, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Іван Цюпа писав, що доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Доброта, згідно з думкою Івана Цюпи, — це найбільше досягнення людини, прекрасне і свята.
