Font size
Worksheets"Мені однаково..." Т.Г. Шевченко
Total questions: 12
Worksheet time: 9mins
Поетові байдуже, де він:
буде жити;
зможе оселитися;
перебуватиме в ув’язненні;
писатиме власні твори.
Розмірковуючи над власною долею, Т. Шевченку «однаковісінько», чи його:
шануватимуть в суспільстві;
хто згадає або забуде;
вважатимуть за революціонера;
твори будуть мати популярність.
Поет виріс у неволі:
на Аралі;
в Петербурзі;
між чужими;
про що він говорить з неабиякою гордістю.
Помираючи, Т. Шевченко прагне все:
із собою забрати;
залишити у спадок рідному народові;
своє майно знищити;
ним написане вивезти за кордон.
Україну поет називає:
приниженою;
щасливою;
знесиленою;
славною;
Т. Шевченко хотів, щоб батько з сином:
молились за Вкраїну;
захищали рідний край від ворогів;
оберігали традиції українців;
допомагали знедоленим.
Поетові не байдуже, як Україну «присплять люди»:
ледачі;
незграбні;
злі;
хитрі та улесливі.
Рядок, яким закінчується поезія:
«Мені однаково, чи буду»;
«Однаковісінько мені»;
«Та не однаково мені»;
«Ох, не однаково мені».
Про кого поет у творі зазначає: «його замучили колись»?
Самого себе;
одного з видатних історичних осіб;
борця за щасливе життя;
в’язня Сибіру.
За жанровою спрямованістю «Мені однаково, чи буду» Т. Шевченка — лірика:
філософська;
пейзажна;
інтимна;
громадянська.
Особливість римування у творі «Мені однаково, чи буду»:
вільне;
перехресне;
кільцеве;
суміжне.
Осмислюючи зміст поезії «Мені однаково, чи буду», з повним правом її
можна вважати:
дипломатичною угодою з майбутнім;
ораторською промовою;
полілогом;
зверненням-попередженням.
