Font size
WorksheetsДавня література
Total questions: 32
Worksheet time: 32mins
Авторство «Повісті минулих літ» традиційно приписують
ченцеві Нестору
митрополитові Іларіону
ченцеві Лаврентію
ігуменові Никону
Казав «Іду на ви» перед боєм давньоруський князь:
Володимир
Святослав
Ігор
Ярослав
Події в "Слові про похід Ігорів" відбуваються наприкінці
ХІ ст.
ХІІ ст.
ХIV ст.
XV ст.
XIII ст.
Запитує, чи не гоже було б ...почати старими словами ратних повістей про похід Ігорів ("Слово про похід Ігорів")
віщий Боян
князь Всеволод
Ярославна
князь Святослав
оповідач
Утекти з полону Ігореві допоміг ("Слово про похід Ігорів")
Святослав
Всеволод
Кончак
Гзак
Овлур
Григорій Сковорода називає "силою"
свої афоризми
епіграфи до творів
оповідну частину байки
мораль байки
байку як літературний жанр
Рядки
О Руська земле,
Уже ти за могилою!
у «Слові про похід Ігорів» — це
кінцівка
заспів
рефрен
паралелізм
ліричний відступ
На головну причину князівських міжусобиць указують рядки
Закінчили своє погуляння русичі,
Сватів своїх добре напоїли.
Ігор сей, славен князь, Міццю розум оперезав,
Мужністю сердечною нагострив...
А половці дорогами небитими
Помчалися к Дону великому.
Лучче нам порубаними бути,
Ніж полону зазнати!
Стали один одному казати:
Се моє, а се теж моє, брате!
Княгиня Ярославна звертається з благанням до
місяця, Каяли, сонця
сонця, Чорного моря, вітру
зозулі, Сіверського Дінця, зірок
вітру, Дніпра, сонця
вітру, Дону, Дніпра
Прочитайте рядки.
Не з честю ви ворога подолали,Не з честю пролили кров поганську.Серця ваші хоробріЗ булата міцного викуті,Буйною відвагою гартовані.
В уривку йдеться про
Гзака та Кончака
Ігоря та Святослава
Володимира та Святослава
Ігоря та Всеволода
Овлура та Ігоря
Не є персонажем поеми «Слово про похід Ігорів»
Кончак
Боян
Овлур
Всеволод
Гзак
У поемі «Слово про похід Ігорів» зображено боротьбу русичів із
монголами
печенігами
половцями
турками
татарами
Події у «Слові про похід Ігорів» розгортаються в такій послідовності:
поразка руського війська — плач Ярославни — «золоте слово» Святослава — лихі знаки природи
лихі знаки природи — плач Ярославни — поразка руського війська — «золоте слово» Святослава
плач Ярославни — «золоте слово» Святослава — лихі знаки природи — поразка руського війська
золоте слово» Святослава — лихі знаки природи — поразка руського війська — плач Ярославни
лихі знаки природи — поразка руського війська — «золоте слово» Святослава — плач Ярославни
Григорій Сковорода написав збірку байок:
«Байки київські»
«Байки чернігівські»
«Байки харківські».
«Байки житомирські»
Ідея «сродної праці» звучить в афоризмі Г. Сковороди:
Не змагай до того, що не дано від природи.
Бери вершину і матимеш середину.
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру
Тінь яблуні не заважає.
Вірш Г. Сковороди «Всякому місту – звичай і права» – це зразок:
пейзажної лірики
інтимної лірики
філософсько-сатиричної лірики
патріотичної лірики
Григорій Сковорода є представником стилю:
орнаменталізму
монументалізму
бароко
готики
У поезії «De lіbertate» згадується історична особа, про яку йдеться також у творі
«Ой не ходи, Грицю»
«Ой летіла стріла»
«Чи не той то хміль...»
«Дума про Марусю Богуславку»
«Ой Морозе, Морозенку»
Рядки
Я ж у полоні нав’язливих дум,
Лише одне непокоїть мій ум
являють собою
паралелізм
рефрен
анафору
асонанс
оксиморон
До збірки «Сад божественних пісень» увійшов твір, у якому є такі слова:
Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся.
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Той, в кого совість — як чистий кришталь...
О, якби в дурні мені не пошитись...
Багато у вас голів, але всі безмозкі.
Невеликий ліро-епічний алегоричний твір повчального змісту — це
літописне оповідання
дума
балада
байка
легенда
Байка «Бджола і Шершень» Григорія Сковороди утверджує ідею
марноти багатства та людських утіх
чесності та справедливості в суспільстві
краси й величі природи, необхідності її оберігати
взаємозв’язку людини й природи
життя за покликанням,
заняття «спорідненою працею»
Григорія Сковороду називають
пророком
літописцем
батьком нової української літератури
мандрівним філософом
кобзарем
«Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» у байці «Бджола і Шершень» — це
цитата з біблійної книги
міркування автора
слова Бджоли
слова філософа Епікура
слова Шершня
Слова Григорія Сковороди «Світ ловив мене, та не спіймав» написані
в тексті пісні «Всякому місту звичай і права»
в підзаголовку байки «Бджола і Шершень»
на могильному камені філософа
в тексті вірша «De libertate»
на дереві, біля якого сидів Г. Сковорода
Поезія «De lіbertate» належить до виду лірики
громадянської
пейзажної
особистої
патріотичної
філософської
«Повісті минулих літ» притаманні риси літературного стилю
бароко
сентименталізму
орнаменталізму
модернізму
монументалізму
У рядках «Був круг міста ліс і бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами…» йдеться про
місто Іскоростень (уривок про помсту княгині Ольги)
місто Вишгород (уривок про помсту княгині Ольги)
місто Київ (уривок про заснування Києва)
місто Царгород (уривок про заснування Києва)
Кий сидів на горі (за "Повістю минулих літ")
Боричів
Щекавиця
Хоривиця
Найдавнійший варіант тексу «Повісті минулих літ» дійшов до нашого часу в
оригіналі
Лаврентіївському та Іпатіївському списках XIV – XV ст
«Слові про похід Ігорів»
списку ХІІ ст
В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна…» сказано про
Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»)
Ігоря («Слово про похід Ігорів »)
Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)
Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)
«Повість минулих літ» належить до
перекладної літератури
оригінальної літератури
усної народної творчості
агіографічної літератури
