WorksheetsКонтрольна (Франко-Леся)
Total questions: 37
Worksheet time: 37mins
У повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського події розвиваються в такій послідовності:
зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; одруження з Палагною; танець із чугайстром
Іван на полонині; танець із чугайстром; кохання Івана й Марічки; зустріч ворожих родів; одруження з Палагною
кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною; зустріч ворожих родів
одруження з Палагною; Іван на полонині; танець із чугайстром; зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки
зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною
Прочитайте уривок із твору:
Вдома, в родині, Іван часто був свідком неспокою і горя. За його пам'яті вже двічі коло їх хати трембітала трембіта, оповіщаючи горам і долам про смерть: раз, коли брата Олексу роздушило дерево в лісі, а вдруге, коли браччік Василь, файний веселий легінь, загинув у бійці з ворожим родом, посічений топірцями
У цих рядках НЕМАЄ
діалектизмів
тавтології
гіперболи
антонімів
Повість "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського написано на матеріалі
фольклору Поділля
літописних зведень княжої доби
барокових козацьких літописів
"Історії русів"
язичницьких вірувань карпатських гуцулів
Замолоду три роки вчився лікарської справи в монаха Акинтія та подорожував по Русі. Це характеристика
Тугара Вовка
Митька Вояка
Максима Беркута
Захара Беркута
(a)
Прізвище головного героя новели "Камінний хрест" указує на
споконвічне хліборобське коріння
безпросвітну бідність
глибоку старість
світське коріння
матеріальну скруту
О. Кобилянську називають
жінкою-тигрицею
гірською орлицею
співачкою досвітніх огнів
всеобіймаючим оком України
Дочкою Прометея
Тішилася великою симпатією межи своїми товаришками по заняттю, а навіть і самі професори, гострі подеколи до нечемності супроти своїх учеників і учениць, любили її по-батьківськи і робили їй свої закиди й уваги в найлагідніший спосіб, щоб лиш не діткнути її.
ПРО КОГО ЦЕ?
Софія ("Меланхолійний вальс")
Мирослава ("Захар Беркут")
Ганнуся ("Меланхолійний вальс")
Марта ("Меланхолійний вальс")
Марічка ("Тіні забутих предків")
бачу натуру тонкого стилю, дбалу про красу й штуку в повнім розумінні. А з другої сторони — вона для мене загадка. Байдужна на все, мов дерево. Наприклад, прошу, що то за тип? Вважаєш, яке в неї білля? Гарне і тонке, мов у графині, а її постіль іще краща. Спить, мов царівна. Коли вмивається, не забуде ніколи насипати кілька крапель найтоншої парфуми до води, але зате її верхня одіж... просто — "товпа"!
ПРО КОГО ЦЕ?
Софія ("Меланхолійний вальс")
Марічка ("Тіні забутих предків")
Марта ("Меланхолійний вальс")
Мирослава ("Захар Беркут")
В уривку
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
провідним художнім засобом є
паралелізм
персоніфікація
антитеза
епітет
алегорія
Словами
Твоїм будущим душу я тривожу,
від сорому, який нащадків пізніх
палитиме, заснути я не можу…
Іван Франко звертається до
російськомовної інтелігенції
українського народу
молодого покоління
січового стрілецтва
рідної мови
Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці
Бурунда
Пета
Тугар Вовк
Захар Беркут
У творі «Valse Mélancolique» порушено проблему
адаптації до міського способу життя
долі талановитого митця
«сродної праці»
зв’язку особистості з рідним краєм
(a)
У рядках
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
провідним художнім засобом є
антитеза
епіфора
порівняння
тавтологія
анафора
Звертання «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки — смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» адресоване
Лукашеві («Лісова пісня»)
Офіцерові («Катерина»)
Чіпці («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
Івану ("Тіні забутих предків")
Максиму ("Захар Беркут")
У словах Лесі Українки «Я на гору круту крем'яную / Буду камінь важкий підіймать...» переосмислено образ
Ікара
Енея
Прометея
Сізіфа
Геракла
Твір "Contra spem spero" побудований на
оксиморонах
антитезах
метафорах
персоніфікаціях
гіперболах
У поезії "Contra spem spero" звучить
скорбота за втраченим
життєрадісний настрій
заклик до повалення самодержавства
туга за рідним краєм
захоплення красою рідної мови
У драмі-феєрії "Лісова пісня" оспівано красу
Слобожанщини
Галичини
Буковини
Поділля
Волині
У драмі-феєрії "Лісова пісня" порушено всі проблеми, ОКРІМ
добра і зла
кохання і зради
людини і природи
людини і мистецтва
війни і миру
(a)
Подорож автора до Італії стала поштовхом до написання
імпресіоністичної новели
філософської поеми
новели "Меланхолійний вальс"
першого в українській літературі соціально-психологічного роману
неоромантичної драми-феєрії
Ідея незнищенності кохання єднає твори
"Меланхолійний вальс" О. Кобилянької, "Лісова пісня" Лесі Українки
"Мойсей" І. Франка, "Інтермецо" М. Коцюбинського
"Чорна рада" П. Куліша, "Камінний хрест" В. Стефаника
"Лісова пісня" Лесі Українки, "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського
"Наталка Полтавка" І. Котляревського, "Contra spem spero" Лесі Українки
Зізнання в любові до сонця звучить у творі, у якому
розповідь ведеться від першої особи
використовуються коломийки
сюжет має фантастичні елементи
використано прийом ретроспективи (повернення дії в минуле)
є епіграф і присвята
Характеристика Леоніда Новиченка «поезія рідної природи, сприйнятої через прекрасні фольклорні образи, поезія мрії про щасливе, гармонійне, красиве життя» стосується
збірки Івана Франка «Зів’яле листя»
новели Михайла Коцюбинського «Іntermezzo»
драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»
новели Ольги Кобилянської "Меланхолійний вальс"
філософської поеми Франка "Мойсей"
ХТО ГОВОРИТЬ ЦІ СЛОВА?
«Вона має фортеп'ян і не зносить студені! Гувернантка якась! Гадає, що я прийму її з фортеп'яном? Таки зараз, аякже! Тут я буду малювати, буду потопати у своїй праці і замість, щоб мене обдавала свята тишина, буду примушена слухати дурних вправ і гам…»
Ганнуся ("Меланхолійний вальс")
Марта (Меланхолійний вальс")
Катерина ("Меланхолійний вальс")
Софія ("Меланхолійний вальс")
На фортепіано Софії Дорошенко після її смерті буде грати
стара Катерина
її вуйко
син Ганнусі
син Марти
(a)
Міфологічним образом твору "Лісова пісня" НЕ є
Перелесник
Чугайстер
Куць
Водяник
Лісовик
Ну, як-таки щоб воля – та пропала?
Се так колись і вітер пропаде! —
дивується персонаж «Лісової пісні»
Лісовик
Мавка
дядько Лев
Перелесник
Лукаш
Драматичну долю галицького селянства кінця ХІХ - початку ХХ століття втілено в образі
Омелька Кайдаша
Івана Палійчука
Чіпки Варениченка
Івана Дідуха
Лукаша
Який елемент сюжету "Меланхолійного вальсу" відображений у цьому фрагменті?
«Однак вона не вспіла ще до кінця простягнутися, — вигиналася якраз найвигідніше, — коли саме в тій хвилі розлігся з кімнати, в котрій стояв інструмент, страшенний лоскіт, а відтак слабий жалісний зойк струн…»
кульмінація
експозиція
позасюжетний елемент
розвиток дії
розв’язка
«Не був жадний багатства – не на те гуцул жиє на світі,– саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами – такою була для нього худібка…» – сказано про
Івана Палійчука
Максима Беркута
Тугара Вовка
Івана Дідуха
Лукаша
«Основною темою я зробив смерть пророка, непризнаного своїм народом», - так написав про свій твір
великий сонцепоклонник
імператор залізних строф
геній галицької землі
поет полювання
Пророк
Рядки
Шляхи життя важкі і грузні:
працюй - зморивсь чи не зморивсь.
Він полюбив огонь у кузні,
під молотом, що все іскривсь
присвячено
Іванові Котляревському
Тарасові Шевченку
Пантелеймонові Кулішу
Іванові Франку
Михайлові Коцюбинському
Слова «Життя в неволі нічого не варте… краща смерть» належать
Максиму Беркуту ("Захар Беркут")
Івану Палійчуку ("Тіні забутих предків")
Мавці ("Лісова пісня")
Захару Беркуту ("Захар Беркут")
Лукашеві ("Лісова пісня")
