Мій рідний КРАЙ, тобі відомі всі мої бажання.

Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор КРАЙ села.

Не КРАЙ мого серця, воно й так болить.

Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій КРАЙ.

(з)над, (по)над, (по)між, (по)серед

(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за

(по)друге, (по)одному, (до)мене, (тим)часом

Ну що/б, здавалося, слова...

В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.

Взимку холодно, за/те комарі не кусаються.

Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?

Що/б не робив, роби тільки найкраще!

Ще коли та весна, ого-го

Ах, скільки радості, коли ти любиш землю.

Не кажи «гоп», поки не перескочиш.

Хвилюється жито й пшениці ярої смужечка. Колосочками тихо так: ш…ш…

Прощай, Гаральде! Хай тебе Господь хранить в путі.

а, й, та, як

то... то, чи то... чи то, а, тому що

зате, однак, і, ні... ні

бо, але, проте, зате

або, чи, хоч, наче

коли, доки, через те що, щоб

як, наче, неначе, проте

зате, аби, щоб, хай

якщо, якби, коли б, чи

ані... ані, щоб, аби, коли

Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.

Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.

Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...

Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

Він говорить те(ж), що й інші свідки.

жу-жу-жу!

розбужу

всіх

жук

сурядності й підрядності

такі, що виражають почуття, й такі, що передають волевиявлення

модальні, формотворчі, заперечні

не можу, недовіра, непродовживши

невиконана вчасно робота, не один, неабияк

непрочитана книжка, незадовільно, непокоїти

не повторна зустріч, невчасно, несвітає

невже таки, тільки но, годі-бо

ані-хто, як-небудь, казна-чому

будь-як, отак-то, бозна-скільки

все-ж-таки, такий-от, казна-кого