Хвіст пухнастий, хутро золотисте,

В лісі живе, в селі курей краде.

Влітку в лісі гуляє, взимку в барлозі відпочиває.

Що це за звір лісовий,

Став як стовпчик прямий.

І стоїть серед трави,

Вуха більше голови.

Стоїть хлопчик під пеньком,

Покрив голову бриликом.

Золотисте ситечко

Покотилось в літечко.

Загляда в віконечко,

Наче справжнє сонечко.

Хто хвіст залишає,

а від ворога втікає?

Ой, яка ж вона гарненька,

Пишнохвоста і руденька,

Не звірятко - просто диво,

Невгамовне, пустотливе.

Вгору-вниз, на гілку, з гілки.

Хто це буде, діти?

Звірята рогаті, та ще й бородаті, ходить пастися в лози, хто вгадає?

Гострі кігті має, в подушки ховає, лазить все на плотик, а зоветься…

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує.

У гаю вогонь мигтить,

Всю ніч пень вогнем горить,

А настане білий день, -

Необсмалений той пень.