NEW
Font size
WorksheetsОльга Кобилянська "Меланхолійний вальс"
Total questions: 24
Worksheet time: 10mins
1. Ольга Кобилянська народилася
А на Галичині
Б на Лемківщині
В на Буковині
Г на Волині
2. Ольгу Кобилянську називають
А дочкою Прометея
Б першим професійним письменником
В гірською орлицею
Г «суворим літописцем епохи»
3. 1894 року О. Кобилянська стала однією з фігу-
ранток
А Кирило-Мефодіївського товариства
Б братства Тарасівців
В «Руської трійці»
Г Товариства руських жінок на Буковині
4. Перші літературні твори О. Кобилянської написані
А польською мовою
Б німецькою мовою
В українською мовою
Г італійською мовою
5. Композиційною особливістю новели «Valse melancolique» Є
А поділ на 9 частин
Б кульмінація на початку твору
В розповідь ведеться від першої особи
Г твір починається і закінчується однаковими
рядками
6. Твір «Valse melancolique» за жанром Є
А повістю
Б оповіданням
В поемою
Г новелою
7. Твір має значною мірою автобіографічний характер, оскільки Ольга Кобилянська порівнювала своє життя із життям однієї з героїнь твору, а саме
А Ганни
Б Марти
В Софії
Г служниці
8. За родовою ознакою «Valse melancolique» належить до
А епосу
Б лірики
В ліро-епосу
Г драми
9. Твір «Valse melancolique» – яскравий приклад
А неоромантизму
Б класицизму
В реалізму
Г сентименталізму
10. Безпосереднім поштовхом до написання новели стали непрості особисті стосунки Ольги Кобилянської з
А Володимиром Озаркевичем
Б Василем Стефаником
В Осипом Маковеєм
Г Іваном Франком
11. Основними засобами розкриття психології персонажів Є
А портретні характеристики
Б музичні образи і музичні переживання
В ліричні авторські відступи
Г повтори однорідних епізодів
12. Події в творі розгортаються в такій послідовності
А роздуми майбутньої вчительки Марти про лю-
бов до класичної музики – знайомство з ху-
дожницею Ганною, з якою разом Марта орен-
дувала квартиру – підвищення орендодавцем
плати за квартиру – знайомство з Софією че-
рез повідомлення служниці – звук розірваної
струни фортепіано
Б знайомство з художницею Ганною, з якою ра-
зом Марта орендувала квартиру - роздуми
майбутньої вчительки Марти про любов до
класичної музики – підвищення орендодав-
цем плати за квартиру – знайомство з Софією
через повідомлення служниці – звук розірва-
ної струни фортепіано
В підвищення орендодавцем плати за квартиру
– роздуми майбутньої вчительки Марти про
любов до класичної музики – знайомство з ху-
дожницею Ганною, з якою разом Марта орен-
дувала квартиру – знайомство з Софією через
повідомлення служниці – звук розірваної стру-
ни фортепіано
Г звук розірваної струни фортепіано – роздуми
майбутньої вчительки Марти про любов до
класичної музики – знайомство з художницею
Ганною, з якою разом Марта орендувала квар-
тиру – підвищення орендодавцем плати за
квартиру – знайомство з Софією через повідо-
млення служниці
13. Автором меланхолійного вальсу, який звучить у творі тричі, Є
А Шопен
Б Бетховен
В Софія Дорошенко
Г молодий професор
14. У новелі НЕМАЄ такого художнього образу, як
А ґудзик на пальті
Б копія образу Корреджо «Віроломна»
В етюд Шопена
Г скрипка Страдіварі
15. Ганна мріє
А стати зразковою дружиною
Б удосконалити свої художні здібності в Римі
В поїхати навчатися до Відня
Г стати вчителькою образотворчого мистецтва
16. Ганна часто називала Марту
А «артисткою»
Б «жінкою»
В «улюбленицею долі»
Г «мурашкою»
17. Софія втратила надію поїхати вчитися до Відня, бо
А зневірилася у своєму таланті
Б не хотіла розлучатися з подругами
В знайшла гарну роботу
Г дядько, який мав оплачувати видатки, одружився й відмовився допомагати
18. Правильною відповідністю є
А Ганна – «хотіла бути учителькою»
Б Софія – «унаслідувала по батькові нервову
систему і його недугу»
В служниця Катерина – «грає прегарно й лаго-
диться до консерваторії»
Г Марта – «віддала нам білет від незнайомої
якоїсь «пані», що приходила задля мешкан-
ня»
19. Усі портретні характеристики стосуються Софії,
ОКРІМ
А «один ґудзик її пальта баламкав уже на
нитці»
Б «рукавички на пальцях були порозпорювані чи
подерті»
В «спускаючи вечорами ролети, затикала май-
же боязко найменші щілини»
Г «…її одинокою розривкою була Біблія, яку чи-
тала з ранку до вечора»
20. Ідея твору «Valse melancolique» –
А оспівування духовної величі людини з народу
Б утвердження думки про вільний вибір жінкою
свого життєвого шляху та необхідність ство-
рення умов для її самореалізації; вплив мистецтва на особистість
В утвердження думки про те, що немає у світі
сили, яка б перемогла волелюбні прагнення
мільйонів і погасила полум’я революційного
ентузіазму народу
Г оспівування почуття кохання навіть тоді, коли
на нього не відповідають взаємністю
21. Неправильним щодо змісту твору «Valse melancolique» є твердження
А Ганна і Марта називали Софію «музикою»
Б Марта вийшла заміж за професора, «того, з годин конверзації англійської мови»
В Ганнині слова «Резонатор тріс» мимоволі стали причиною «сердечного удару» Софії
Г Софія перед смертю помирилася зі своїм коханим
22. НЕ НАЛЕЖИТЬ Ганні репліка
А – А я тобі кажу, Мартухо, що царство на землі належить все-таки до тебе...
Б – Найменша краса вражає мою душу, і я піддаюся їй без опори...
В – Будемо людьми, що не пішли ані в жінки, ані
в матері, а розвинулися так вповні…
Г – …незамужня жінка – то не предмет насміху
й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено…
23. Софії Дорошенко НЕ НАЛЕЖАТЬ репліка
А – Не боюся смерті! З нею замовкне вся музика моїх нервів і те, що здавило їх звучність…
Б – Я понищила б усіх своєю любов’ю, діти й
мужа… я не з тих, що вміру люблять!
В – Не можу слухати меланхолійної музики...
Г – Жалує за мною, Мартухо, … жалує й каже,
що його переслідує прикре почуття, що чує
мій плач, тихий, задавлений плач, що стря-
сає ціле тіло, тому що потайний…
24. Новела «Valse melancolique» закінчується словами Марти
А «Не можу позбутися до сьогоднішньої дни-
ни думки, що музика позбавила її життя…
Одною-однісінькою тоненькою струною
вбила її»
Б «Ганнуся не дізналася ніколи, як причинилися її
без думки кинені слова до сумної події»
В «Ні, я не вдам того, що вона. Ані в любові,
ані в горі, ані в перемаганні себе, а вже най-
менше в плеканні гордості! Я проста ро-
бітниця, тип послугача з природи вже, що
не наділила її навмисно тим гордим даром,
щоб повзав… Тому повзаю й корюся до сьо-
годнішньої днини, й належу до тих тися-
чок, що родяться на те, щоб без нагороди
гинути!»
Г «Скінчивши грати, зложила по хвилі руки
на фортеп’ян – саме де ноти кладуться,
і опустила на них голову. Мертва тиши-
на…»
